20 липня 1969 року американський астронавт Ніл Армстронг став першою людиною, якій вдалося крокувати по поверхні супутника Землі. 16 липня 1969 року “Аполлон-11” здійснив успішний запуск з космічного центру імені Кеннеді, і, подолавши за 76 годин 384 тисячі кілометрів, 19 липня вийшов на орбіту Місяця.
Наступного дня спеціальний модуль Eagle, пілотований астронавтами Нілом Армстронгом і Едвіном Олдріном, відділився від корабля, де залишився Майкл Коллінз. Через дві години модуль розпочав спуск на поверхню Місяця, яку торкнувся в районі Моря Спокою.
Пізніше один з авторів проєкту “Аполлон” Джон Губолт зізнався, що їхній політ здійснювався по “равликовій трасі”, яку запозичили з невеличкої книжечки українського механіка Юрія Кондратюка.
Про полтавця, чия робота сприяла втіленню проєкту польотів на Місяць, читайте в матеріалі MyPoltava.info.
Олександр Шаргей (справжнє ім’я Юрій Кондратюк) народився в Полтаві у 1897 році. Вагітна мати хлопця, Людмила Шаргей (у дівоцтві баронеса Шліпенбах), була учасницею багатолюдного протесту, за що була взята під варту. Однак через вагітність Людмила скоро була звільнена з тюрми, але маючи проблеми з психічним здоров’ям, була змушена перебувати у будинку для психічнохворих, де й померла, коли синові було 12 років.
Батько Олександра, Ігнатій залишив родину незабаром після народження сина. Після навчання в Київському університеті та в Німецькій імперії, в 1906 році Ігнатій повернувся до російської імперії та забрав з собою сина до Санкт-Петербурга. Там він уклав новий шлюб.
Батько та мати Олександра померли в 1910 році. 12-річний Юрій залишився сиротою і повернувся до Полтави, де його виховували бабуся з дідусем.
Після смерті батьків дідусь та бабуся віддали Олександра до Другої полтавської чоловічої гімназії. Юрій виявив найбільший інтерес до фізики, математики та астрономії. Саме там в нього виникла ідея полетіти в космос, а свої роздуми хлопець описав на 104 аркушах гімназійного зошита. Олександр навчався в гімназії з 1910 по 1916 рік і закінчив її зі срібною медаллю.
У 1916 році Олександр вступив до Петроградського політехнічного інституту, але вже через 40 днів його призвали до армії. Пройшовши школу прапорщиків, Шаргей до початку 1918 року воював на Кавказькому фронті проти турецьких військ. Під час його перебування на фронті в російській імперії стався жовтневий державний переворот, і до влади прийшли більшовики.
Дізнавшись про це, Олександр втік з армії та повернувся до Києва, де незабаром його знову мобілізували. Після жовтневої революції він як офіцер потрапив до Білої армії, але дезертував та оселився в містечку Сміла в Черкаській області, де став робітником націоналізованої олійниці.
Розуміючи, що його можуть заарештувати через колишнє білогвардійське минуле та дворянське походження, Олександр погодився на ризиковану пропозицію своєї родички, яка проживала в Києві. У 1921 році він змінив свою ідентичність та прийняв ім’я Юрія Кондратюка, щоб уникнути арешту.
Читайте також: Космос, артилерія та математика: вчені з Полтавщини, які вплинули на науку світу
У 1929 році двома тисячами примірників за власний кошт Юрій видав книжку “Завоювання міжпланетних просторів”, де вперше описав “трасу равлика”. За допомогою цих розрахунків американські астронавти у 1969 році змогли здійснити подорож на Місяць.
У 1930 році Кондратюк жив у Західному Сибіру, де працював над проєктуванням і будівництвом зерносховищ. Там він побудував найбільший у світі елеватор без металу та цвяхів, який уміщував понад 10 тисяч тонн зерна. Сам Кондратюк назвав його “мастодонтом”, порівнюючи з доісторичною твариною.
Замість того, щоб нагородити винахідника, його посадили до в’язниці, звинувативши в шкідництві. У той час подумали, що Кондратюк навмисно побудував елеватор без цвяхів, щоб все розсипалося. Насправді ж зерносховище простояло ще довго й згоріло наприкінці 80-х років.
Пізніше ув’язнення замінили на заслання, а після звільнення йому дозволили працювати над проєктами вітряних електростанцій у Криму, Харкові та Москві.
Роботу перервала Друга світова війна. Одразу після нападу Німеччини на СРСР Кондратюк записався добровольцем у народне ополчення.
Достеменно невідомо, як саме помер винахідник. Існує чотири ймовірних версії:
Читайте також: Відомі полтавці: політик Петлюра, акторка Холодна, науковець Кондратюк та інші
Ім’я винахідника носить астероїд — 3084 Кондратюк, а також кратер на зворотному боці Місяця.
Крім того, Юрій Кондратюк занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в Нью-Мексико. У Полтаві встановлений пам’ятник Юрію Кондратюку.
На честь 100 років від дня народження винахідника була випущена марка, а НБУ видав ювілейну монету.