Космос, артилерія та математика: вчені з Полтавщини, які вплинули на науку світу

11:20  |  21.03.2024
Космос, артилерія та математика: вчені з Полтавщини, які вплинули на науку

Кратери на Місяці та астероїди отримали свої назви на честь цих видатних вчених, чиї наукові досягнення стали основою для багатьох підручників. Походять вони з Полтавщини та мали величезний вплив на розвиток науки у світі.

MyPoltava.info підготували матеріал, що розповідає про життя та наукову діяльність видатних вчених Полтавщини.

Михайло Остроградський

Космос, артилерія та математика: вчені з Полтавщини, які вплинули на науку

У 2001 році Михайла Остроградського було внесено до переліку видатних математиків світу ЮНЕСКО. Його наукові досягнення ввійшли в підручники та стали предметом вивчення. Він був членом Туринської, Петербурзької, Римської, Американської та Французької Академій Наук. Михайло Остроградський вважається одним із найвидатніших математиків XIX століття, чиї праці отримали всесвітнє визнання.

Михайло Васильович Остроградський народився 24 вересня 1801 року у селі Пашенівка Полтавської губернії. Здобувши початкову освіту в Полтавській гімназії, він став слухачем Харківського університету, а згодом — студентом фізико-математичного факультету цього закладу.

У 1820 році, як найкращий студент університету, Остроградський здобув ступінь кандидата наук. Проте частина професорів Харківського університету виступила проти такого рішення, і Михайла позбавили цього звання. Юнак змушений був складати іспити тричі.

Коли йому запропонували в четвертий раз складати іспит, він відмовився не лише відновлювати спроби, а й від диплома університету, вимагаючи викреслити своє ім’я зі списків колишніх студентів. Остроградський вирішив податися до Парижа.

У листопаді 1826 року Михайло представив свою роботу “Мемуари про поширення хвиль у циліндричному басейні” у Паризькій Академії. Через рік він залишив французьку столицю і розпочав наукову та педагогічну діяльність у Петербурзі.

Михайло Остроградський створив 40 праць у галузі математичного аналізу, математичної фізики та теоретичної механіки. Він вивів рівняння руху снаряда, досліджував опір повітря та вплив пострілу на лафет гармати. Також він розв’язав проблеми гідромеханіки, зокрема, стосовно рівноваги сферичного шару рідини.

Михайло Остроградський помер 1 січня 1862 року. Його ім’ям названі Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та Кременчуцький національний університет.

Олександр Засядько

Космос, артилерія та математика: вчені з Полтавщини, які вплинули на науку

Олександра Засядька вважають засновником і піонером сучасної української ракетної зброї. Він першим побудував ракетну пускову установку — прототип сучасних систем реактивного залпового вогню, яка здатна була одночасно запускати шість ракет.

Засядько також розробив кілька видів бойових порохових ракет та спеціальний пусковий пристрій. Покладаючи початок розвитку ракетної технології в Україні, він заснував Вище артилерійське училище і перший ракетний завод у Петербурзі, який пізніше був переведений до Миколаєва.

Олександр Дмитрович Засядько народився у селі Лютенька Гадяцького повіту у 1779 році. Він належав до старовинного козацького роду.

У 1789 році вступив до Артилерійського інженерного кадетського корпусу у Петербурзі. Тут Засядько зацікавився балістикою, фортифікацією, та проявив великий інтерес до математики та фізики.

Під час війни 1812 року брав участь у бойових діях, а вже у віці 36 років вийшов у відставку.

Після продажу маєтку поблизу Одеси, він облаштував на Полтавщині власну піротехнічну лабораторію разом з кузнею. Тут він працював практично безперервно, розробляючи пускові установки для залпового вогню, які здатні були вистрілювати шість ракет одночасно чи поодинці з однієї триноги. Ці установки були легкими й могли легко переноситися з одного місця на інше.

У 1818 році Олександр Дмитрович переїхав до Санкт-Петербурга з верстаками та ракетами. Йому вдалося отримати дозвіл на випробування ракет.

Протягом двох років він очолив Вище артилерійське училище, Петербурзький арсенал, піротехнічну лабораторію й Охтинський пороховий завод. За цей час він винайшов різні корисні пристрої, такі як лафет із гарматою для оборони фортець, гарматний каліброметр, пристрій для пересування гармат та інші.

Олександр Засядько помер 8 червня 1837 року у Харкові. На його честь один з кратерів на Місяці отримав його ім’я.

Читайте також: Відомі полтавці: політик Петлюра, акторка Холодна, науковець Кондратюк та інші 

Юрій Кондратюк

Відомі полтавці: письменники, політики, науковці та актори

Юрій Кондратюк вважається одним з піонерів у галузі ракетної техніки, який розробив теорію космічних польотів. Його внесок став основою для подальших космічних досліджень та місій. “Трасою Кондратюка” користувалися космічні кораблі “Аполлон” під час їхніх подорожей на Місяць.

Половину свого життя він прожив під чужим ім’ям. Справжнє ім’я його — Олександр Гнатович Шаргей. Змінив його через загрозу влади Радянського Союзу.

Народився Олександр Гнатович 21 червня 1897 року у Полтаві. Його мати була викладачкою французької мови, а батько — “вічним студентом”. Олександра виховувала бабуся та нерідний дід.

У 1916 році він закінчив Полтавську гімназію і того ж року, без іспитів, вступив до Петроградського політехнічного інституту. Однак, провчившись там лише 40 днів, його призвали до армії. Але пізніше, коли до влади прийшли більшовики, Шаргей, який мав минуле царського офіцера, змінив документи та прийняв нове ім’я — Юрій Васильович Кондратюк.

У 1927 році він переїхав до Новосибірська для роботи у “Хлібопродукті”. Саме там Юрій Кондратюк побудував відомий елеватор “Мастодонт”, зерносховище на 10 000 тонн, споруджене без жодного цвяха.

Його книга “Завоювання міжпланетних просторів” була видана в 1929 році. У ній він описав “трасу ракетного обертання” або “трасу Кондратюка”, за допомогою якої американські астронавти космічних кораблів “Аполлон” подорожували до Місяця. Дослідник вперше обґрунтував доцільність вертикального злету ракет, гальмування у верхніх шарах атмосфери, створення проміжних баз під час польотів та використання сонячної енергії космічними апаратами.

Точна дата смерті українського вченого-винахідника невідома. Під час Другої світової війни він добровольцем пішов на фронт і зник безвісти.

Іменем українського винахідника названо астероїд, а також кратер на зворотному боці Місяця. Юрій Кондратюк занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в американському Нью-Мексико.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter