У Полтаві народилися або проживали видатні українці, які здобули всесвітню славу завдяки своїй праці або творчості. MyPoltava.info розповідає про полтавців та їх внесок у літературу, кіно, політику та науку.
9 вересня 1769 року у Полтаві народився у сім’ї канцеляриста-шляхтича. Майбутній письменник отримав освіту в Полтавській духовній семінарії, де й розпочав свою літературну діяльність, пишучи вірші. Після закінчення навчання він працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщиків, а також брав участь у Російсько-Турецькій війні.
У 1819 році Котляревський створив п’єсу “Наталка Полтавка” та водевіль “Москаль-чарівник” для полтавського театру. Ці твори відкрили нову сторінку в українській драматургії.
Іван Котляревський став відомим завдяки своїй поемі “Енеїда”, яку він опублікував у 1842 році. Цей твір відкрив нову епоху в українській літературі, оскільки був написаний народною мовою.
Письменник помер 29 жовтня 1838 року у віці 69 років і був похований у місті Полтаві. Парк, де розміщена його могила, отримав назву на його честь.
Крім того, на Івановій горі у Полтаві розташований музей-садиба Івана Котляревського. Цю споруду відновили на місці колишнього будинку родини письменника за акварельним ескізом Тараса Шевченка.
На основі творів Котляревського було створено мультфільми та кінострічки.
Симон Петлюра народився 22 травня 1879 року у місті Полтаві у великій родині.
Він здобув освіту у церковнопарафіяльній школі, а пізніше вступив до Полтавської духовної семінарії. Однак у 1900 році він приєднався до Революційної української партії, а пізніше – до Української соціал-демократичної робітничої партії. Через це його виключили із семінарії.
Після закінчення Першої світової війни Петлюра очолив Український генеральний військовий комітет і одночасно став членом Центральної Ради. 9 травня 1919 року його обрали Головою Директорії УНР.
Після утворення УСРР Симон Петлюра виїхав до Польщі з метою створення воєнно-політичного союзу проти більшовицької росії. Діяльність Петлюри непокоїла керівництво радянської росії.
На засіданні ЦК РКП(б) Ленін висловив такі слова: “Нам, більшовикам, страшний лише один лідер — Петлюра, програма якого небезпечна для нас. І до того часу, доки житиме Петлюра, доти не закінчиться рух повстань проти нас, ми не можемо чекати спокою на Півдні. Тому Петлюру необхідно вбити”.
Симона Петлюру вбили 25 травня 1926 року в Парижі. Це сталося вдень біля місцевої книгарні, де Петлюра роздивлявся книжки. Вбивця вистрілив у нього сім разів. Тіло Петлюри поховали у Парижі.
У місті Полтаві на честь Петлюри встановили меморіальну дошку на будинку, де він проживав у дитинстві.
Віра Левченко (дівоче прізвище акторки) народилася 5 серпня 1893 року у Полтаві. Почала свою освіту в балетному училищі в Москві, але не завершила навчання через бабусю, яка була проти такого заняття онуки. Пізніше продовжила навчання в гімназії, проте відчувши своє покликання, вирішила стати акторкою.
Першу роль отримала у фільмі “Життя за життя”, де вона зіграла головну роль, і після цієї стрічки Холодна стала відомою. У 1915 році знялася у фільмах “Песнь торжествующей любви” та “Пламя неба”. Після виходу цих стрічок її почали називати “королевою екрану”. За чотири роки акторка знялася у більш ніж 50 фільмах, що започаткувало новий жанр — мелодраму, відому як “драма жіночої душі”.
Акторка померла в Одесі у віці 25 років від іспанки, форми грипу, яка спалахнула у цей період.
Читайте також: Полтавщина в кінематографі: що тут знімали й чи варто це дивитися
Юрій Кондратюк, справжнє ім’я якого — Олександр Шаргей, народився 21 червня 1897 року в Полтаві. Його виховували бабуся та дідусь. Майбутній вчений здобув освіту у полтавській гімназії, де закінчив навчання зі срібною медаллю. Потім він став студентом механічного відділення Петроградського політехнічного інституту. Однак незабаром його мобілізували до армії, де він воював до березня 1918 року.
Після Жовтневого перевороту Кондратюка призвали до Білої армії, але він з неї дезертував. Після цього він змінив свої документи, на ім’я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем жив до кінця свого життя.
Юрій Кондратюк присвятив своє життя вивченню проблем космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. Його ідеї та розрахунки траєкторій польотів для висадки на Місяць використовуються у сучасній космонавтиці.
Щодо смерті Юрія Кондратюка, точні відомості відсутні. За однією версією, він загинув у 1942 році під час Другої світової війни. За іншою версією, він помер у 1952 році. Проте найбільш ймовірно, що науковець помер у концтаборі. Прихильники цієї версії посилаються на те, що після війни був знайдений рукописний зошит Кондратюка з формулами та розрахунками щодо ракетної техніки на полігоні Пенемюнде — ракетному центрі Третього рейху в Німеччині.
У Полтаві його ім’я присвоєно музею авіації та космонавтики, а також університету.
Народився 27 липня 1853 року в сім’ї судді у Житомирі, Володимир Короленко вже змалку виявив захоплення мистецтвом, музикою та літературою. Його навчання в гімназіях та Санкт-Петербурзькому університеті перервалося через фінансові труднощі. Він намагався продовжити освіту в інших закладах, але й тут стикнувся з відрахуванням через свої політичні переконання та вільнодумство. Це призвело до кількох років заслання.
Початок літературної діяльності Володимира Короленка можна віднести до оповідання “Епізоди з життя шукача”, яке було опубліковане у петербурзькому журналі “Слово”. Протягом періоду з 1885 по 1895 роки його літературну та громадську активність вважають найінтенсивнішою.
1900 року Володимир Короленко переїхав до Полтави. Його донька Софія описувала цей період як особливо прекрасний: “Після Петербургу з його дощами й туманами, Полтава здавалася нам новим прекрасним світом”.
Будинок, де проживав Короленко, став центром культурного життя у місті. Письменник писав для центральної преси про події на Полтавщині, підписуючись псевдонімом “Полтавець”. Також він заснував низку благодійних товариств, які організовували притулки, лікарні, школи та дитячі садки по всій Україні.
Помер Володимир Короленко 25 грудня 1921 року у Полтаві й був похований тут же.
У будинку Короленка в Полтаві його донька Софія заснувала музей. Також його ім’ям названі університет та школа. В Шишацькому районі, де письменник щороку відпочивав, створили ландшафтний заказник “Короленкова дача”.
[…] […]