Після розпаду СРСР у 1991 році, коли Україна йшла до проголошення своєї незалежності, виникло питання про введення національної валюти. Розглядалися різні варіанти назв, серед яких були “карбованець”, “куна” та “український долар”, але нарешті було обрано назву “гривня”. Це слово вже відоме з “Повісті минулих літ”.
Перші банкноти гривні були надруковані у 1992 році, але вони не були введені в обіг до 1996 року з різних причин. З цього моменту розпочалася історія національної валюти в гаманцях українців.
MyPoltava.info пропонує розглянути, як змінювався та еволюціонував дизайн кожної банкноти протягом років незалежності.
Перша гривнева купюра першого покоління, випущена у 1996 році з номіналом одна гривня, мала на лицьовій стороні зображення князя Русі Володимира Великого, а на звороті — руїни Херсонеса, міста-держави в Криму з часів Візантії.
Банкнота другого покоління була випущена у той же рік, але її друк відбувся пізніше, ніж у попередника. Одна гривня стала трохи меншою за розміром і змінила колір.
У 2004 році на заміну попереднім прийшла гривнева купюра третього покоління з номіналом одна гривня. У цій версії, на відміну від руїн Херсонеса, на звороті почав красуватися Київський Володимир-град.
Через два роки з’явилася модифікація гривневої купюри, зовні відрізнялася вона лише кольором.
Найстаріша версія двогривневої купюри випуску 1996 року має на лицьовій стороні зображення князя Ярослава Мудрого, а на звороті — створений за його князівства часів Собор Святої Софії.
Через рік була представлена друга гривнева купюра другого покоління. Як і в разі однієї гривні, зміну дизайну можна помітити на більш яскравий.
У 2004 році вийшла остання версія — дві гривні третього покоління. На лицьовій стороні до зображення Ярослава Мудрого додали його цитату “…якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами…”, а на звороті до зображення собору додали різні елементи побуту часів правління князя.
Наступною за номіналом є п’ятигривнева купюра. На її лицьовій стороні зображений гетьман Богдан Хмельницький, а на звороті — Іллінська церква в селі Суботів Черкаської області, яка є усипальницею гетьмана.
В 1997 році була представлена версія другого покоління п’ятигривневої купюри, а остання на сьогодні паперова купюра з номіналом 5 гривень побачила світ у 2004 році.
Це 10-гривнева купюра першого покоління випуску 1996 року з Іваном Мазепою на аверсі та Києво-Печерською лаврою на реверсі.
Через рік з’явилася оновлена версія “десятки”. До речі, існує думка, що на купюрі зобразили не самого Івана Мазепу, а його співробітника Пилипа Орлика.
Десять гривень третього покоління вийшла у 2004 році.
20-гривнева купюра першого покоління з Іваном Франком і Львівським оперним театром побачила світ у 1992 році. На наступному поколінні купюри були помітні зміни в кольорах та в зовнішності самого Івана Франка.
У 2003 році була представлена купюра третього покоління.
Четверте покоління купюр починається з 20 гривень. Такі купюри були випущені у 2018 році.
Читайте також: Златники, гривні, бофони та купонокарбованці: історія національної валюти України
Цікаво, що купюра першого покоління номіналом в 50 гривень, надрукована у 1992 році, так і не потрапила в обіг. На її аверсі зображений Михайло Грушевський, а на реверсі — Будинок Української центральної ради, відомий як Дім учителя.
Українці почали користуватися купюрами в 50 гривень вже другого покоління, випущеними в 1996 році. Вони мали особливість — на них не було вказано року друку, на відміну від інших купюр. Реверс цих купюр відрізнявся від купюр попереднього покоління, зображеною будівлею Верховної Ради України.
Купюри в 50 гривень третього покоління з’явилися у 2004 році, а на них Михайло Грушевський вже мав волосся.
Сучасна версія цього номіналу з’явилася у 2019 році. На купюрах третього і четвертого поколінь “повернувся” Дім учителя на реверсі.
Аналогічно до ситуації з 50-гривневою купюрою, сотня першого покоління також не була введена в обіг. На її аверсі зображений Тарас Шевченко, а на реверсі — Верховна Рада України.
Купюри другого покоління вийшли у 1996 році. На них Тарас Шевченко трохи постарів і вдягнув капелюха, а на звороті зобразили дзвіницю Софіївського собору в Києві.
Саме 100-гривнева купюра зазнала найбільших змін: бо вже на купюрі третього покоління Шевченко зображений у молодій версії самого себе, а на реверсі — Дніпро, кобзар і хлопчик-поводир.
Сотня четвертого покоління мала символічне значення, адже була надрукована на 200-річчя з дня народження Кобзаря, а випущена 9 березня — в його 201-й день народження. Реверс знову зазнав змін, і тепер там зображено червоний корпус Національного університету імені Тараса Шевченка.
Леся Українка стала першою жінкою, зображеною на українських банкнотах.
200 гривень почали випускати одразу з другого покоління у 1996 році. На реверсі цієї купюри — луцький замок Любарта.
У 2007 році з’явилася купюра третього покоління. На цій купюрі Леся Українка «переїхала» на ліву сторону банкноти.
А у 2020 році було випущено і 200 гривень четвертого покоління.
Банкнота номіналом у 500 гривень з’явилася в Україні у 2006 році, одразу у версії третього покоління. На аверсі цієї купюри зображений Григорій Сковорода, а на реверсі — Києво-Могилянська академія. Поруч з будівлею був доданий символ “всевидяче око”, який сприйняли в суспільстві як символ масонів. Тому в наступній версії від цього елементу відмовилися.
Купюра четвертого покоління, випущена у 2016 році, стала другою та останньою на сьогоднішній момент у лінійці 500 гривень. Ця версія отримала покращену систему захисту світового рівня.
Банкнота номіналом у 1000 гривень побачила світ одразу у четвертому поколінні у 2019 році. Ця купюра присвячена науці. На аверсі зображений портрет академіка Володимира Вернадського, а на реверсі — будівля Академії наук України.
Зазвичай чим більший номінал має купюра, тим більшою є її площа.