Ця прекрасна споруда, втілення витонченого класицизму і символ епохи просвіти, стоїть як свідок минулого та спадкоємиця історичних подій. Її архітектурна гармонія та естетична привабливість не лише прикрашають місто, але й переносять нас у минуле, де кожна лінія, кожен деталь — це свідчення про видатне мистецтво і розум творців.
MyPoltava.info розповідає про Полтавський будинок губернатора.
Губернаторський палац Полтави є невід’ємною складовою розкішного адміністративно-представницького комплексу Круглої площі, який мав типовий проєкт в класичному стилі, закладений в 1803 році Адріяном Захаровим. Будівництво палацу розпочалося в 1808 році й тривало протягом трьох років.
Попри досконалість первинного проєкту, палац піддавався перебудовам з метою збільшення корисної площі. Проте завдяки вправній роботі губернського архітектора Рибіна, ці зміни майже не відбилися на зовнішньому вигляді споруди. Розширення торкнулося лише дворової частини, де були добудовані два симетричних бокових крила в 1840 році.
Генерал-губернаторський будинок, разом зі своїм житлово-господарським комплексом та кам’яним муром по периметру, служив також власною канцелярією через свою масштабність. Однак ця функція припинилася в 1856 році, коли посаду генерал-губернатора було скасовано в рамках адміністративної реформи.
Протягом шістдесяти років будинок зазнав спокою, але в 1917 році він став місцем для зібрань представників рад, що означало початок нових випробувань під червоними прапорами й змінюваним політичним ландшафтом.
Під час окупації, яка розпочалася в 1920-х роках, колишня резиденція стала домом для дитячого технікуму імені Леніна, який був створений владою в рамках нової освітньої системи країни рад. Хоча цей навчальний заклад не існував у цих приміщеннях довго, його замінила місцева школа міліції.
Під час Другої світової війни, яка тривала з 1939 по 1945 рік, Полтаву, як стратегічно важливий населений пункт, важко постраждала від боїв. Практично всі будівлі на центральній площі міста були пошкоджені, включно з губернаторським будинком. У 1943 році велика пожежа майже повністю зруйнувала цей будинок, залишивши лише його стіни.
Відновлення будівлі №37 розпочалося лише після закінчення війни, коли радянська влада надала кошти на цю реконструкцію. Архітектор Віталій Пасічний очолив проєкт та нагляд за відновленням палацу з руїн, і процес відновлення тривав два роки.
Після реконструкції губернаторський будинок став місцем для Полтавської обласної ради профспілок. Ця будівля існує до сьогоднішнього дня, переживши падіння радянського режиму в 1991 році й перші важкі роки відновлення української незалежності, і продовжує виконувати свою соціальну місію в третьому тисячолітті.
Палац генерал-губернатора у Полтаві, розташований у центрі міста, є частиною величного комплексу, який містить також флігель, гараж (колишні стайні), дві брами з боковими хвіртками та оточений муром. Центральна частина комплексу залишилася відведеною під невеличкий парк.
Палац сам по собі є триповерховою цегляною спорудою у формі літери “П”, що красується в центрі комплексу. Він виконаний у класичному стилі та прикрашений рустом та акцентованим замковим каменем на першому поверсі, а також французьким рустом і коронами прямокутних вікон на другому поверсі.
Висока архітектурна майстерність виявляється у профільованому лобовому карнизі та головному акценті — дворівневому колонному портику іонічного ордера. Кутові ризаліти прикрашені віконним декором у вигляді прямокутних профільованих сандриків, що надає споруді елегантності та вишуканості.
Флігель і гараж, які розташовані в північній та південній частині комплексу відповідно, є симетричними спорудами з півтораярусними прямокутними формами. Вони виконані з цегли й мають тиньковане оздоблення, що надає їм рельєфності.
Через використання міжвіконних лопаток та профільованого карниза зовнішні фасади цих споруд розділені на декоративні сегменти, а верхній напів’ярус прикрашений глухими люнетами в простих архівольтах з акцентованим замковим каменем.
Портали флігеля і гаража розташовані симетрично по обидва боки від центрального фасаду палацу та є трисекційними спорудами. Центральний портал, який має п-подібний проїзд, вищий за інші й акцентований парними колонами доричного ордера, що несуть масивний прямокутний профільований двоступеневий антаблемент. Бокові портали з хвіртками мають імпост на рівні верхньої частини отвору, прямокутний гладкий антаблемнет та чотирисхилий дах.
