У 1995 році Полтавський кадетський корпус залишила свою останню групу випускників. Після цього будівля залишилася порожньою і стала аварійно.
Полтавський кадетський корпус є найстарішим кадетським навчальним закладом на теренах України. Корпус збудований у формі стріли, яка вказує на поле Полтавської битви. А ще всередині будівлі була домова Сампсоніївська церква, але за радянських часів там облаштували читальню.
Історію створення та занепаду Полтавського кадетського корпусу читайте в матеріалі MyPoltava.info.
Царський наказ про створення в Полтаві, як національно-патріотичному осередку центральної України, кадетського корпусу для підготовки молодшого офіцерського складу імперської армії був підписаний 1 лютого 1830 року. Ім’я військовому закладу підібрали на честь Петра I.
Роботи зі зведення величного архітектурного комплексу, який мав стати центром цілого військового містечка, розпочалися лише п’ять років по тому за проєктом архітектора-художника Бонч-Бруєвича в класичному стилі.
Комплекс військового навчального закладу, чий центральний об’єм межує з північно-західною перспективою Корпусного саду, складається з кількох асиметрично розташованих господарсько-житлових будівель, розташованих на ділянці трапецієподібної форми.
За вказівками петербурзької влади до складу навчального закладу рекомендувалися нащадки місцевих козацьких родів, а також представники сусідніх Харківського та Катеринославського повітів за умови фінансової підтримки корпусу.
Читайте також: Кругла площа у Полтаві: унікальна архітектурна пам’ятка, яку вважають чудом
Заклад відчинив свої двері перед першими абітурієнтами наприкінці 1840 року. Урочисте відкриття відбулося 6 грудня, а 17-го числа перші 36 кадетів сіли за навчальні парти. Через чотири роки кількість учнів вже сягала чотирьох сотень, і полтавський корпус був переданий під порядкування Західному військовому округу.
Поразка росіян в Кримській війні 1856 року показала всі недоліки військової підготовки царської армії. Одним із кроків, спрямованих на поліпшення стану справ, стало реформування кадетських корпусів за наказом тодішнього імперського військового міністра Дмитра Мілютіна.
Зокрема, вже з наступного року передбачалося зарахування на військову службу одразу після закінчення двох початкових класів корпусу, а лише кращі кадети мали змогу продовжувати навчання далі.
Такий стан речей тривав протягом восьми років, доки рішенням нової освітньої реформи навчальний заклад не був перетворений на військову гімназію, метою діяльності якої була підготовка кадрів для військових училищ. Він повернувся до свого первинного статусу в 1882 році.
Після падіння царського режиму Романових під час Першої світової війни та відновлення української незалежності корпус став одним з основних джерел офіцерських кадрів для армії Української народної республіки. Проте після приходу більшовиків до влади 19 листопада 1919 року він остаточно припинив свою діяльність в цій якості.
У міжвоєнний період під червоними прапорами в будівлі з чудовим панорамним видом на центральну площу Полтави почергово функціонували різні навчальні заклади, включаючи піхотну школу, тракторне училище та танкову школу.
Читайте також: Масонські знаки, підземні ходи та Петербург у мініатюрі: ТОП-5 міфів про Полтаву
В роки Другої світової війни внаслідок бойових дій дерев’яні покриття будівлі були повністю знищені вогнем, але мурованим конструкціям це майже не завдало шкоди.
З метою перетворення на зенітно-ракетне училище в 1956 році радянська влада розпочала відновлення споруди за проєктом архітектора Найбойченка. Через рік військовий навчальний заклад, який пізніше був перейменований на Полтавське вище командне зенітно-ракетне училище, розпочав свою роботу. Ця діяльність тривала і в перші роки незалежності, аж до 1995 року, коли його розформували.
Східна та західна частини комплексу стали корпусами Д та У Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Спустілу ж центральну будівлю кадетського корпусу, вже тоді з офіційним статусом пам’ятки архітектури державного значення, сім років намагалися отримати у власність нові представники від комерції, поки у 2004 їм це не вдалося, однак за два роки, у вересні, будівля згоріла.
Залишена без нагляду господарями, вона шість років простояла піддаючись всім природним впливам, поки через судові процеси її не вдалося повернути до комунальної власності у 2014 році.
Тоді був створений громадський комітет для рятування цієї перлини Полтавщини, і був розроблений план з її консервації. Проте, коштів на масштабний проєкт реконструкції в міському бюджеті так і не знайшлося.
Читайте також: Оповитий легендами та міфами: будинок з медальйона в Полтаві
Тому у 2019 році міська адміністрація повернула право власності на цю споруду державі. Далі планується розробка проєктних документів для її консервації, а потім – реставрація полтавського кадетського корпусу за проєктом архітектора Олени Попової з участю Оксани Бєлявської та Олександра Калініна, і розпочнуться тривалі відновлювальні роботи.