Нещодавно вчені проводили експеримент над ДНК щурів з острова Різдва. Експеримент показав, що частина генного ланцюжка поки що не піддається відновленню, попри всі зусилля.
Річ у тім, що з розвитком виду частина ДНК видозмінюється настільки, що втрачається практично назавжди. Або поки що не існує способів, які б допомогли відтворити ген навіть невеликого гризуна в 100% схожості з вихідником.
Тобто підсумкова робота вчених у цьому плані швидше виглядає як щось, створене «за мотивами» на основі вже наявного генетичного матеріалу, ніж реальне відродження зниклої тварини. Хоча відновлення ланцюжка ДНК може здатися заняттям не таким вже й складним, варто знати, що лише 1% геному людини відрізняється від геному шимпанзе.
Однак попри те, що точне відтворення ланцюжка ДНК буде неможливо, виведені види зможуть замінити старі, що вже зникли з Землі. Генетики відзначають, що це може бути важливо для підтримки екосистеми в природному середовищі проживання таких тварин.
MyPoltava.info розповідає про види тварин, яким вченим найбільше хотілося б надати ще один шанс на життя.
Цей птах зі звучним ім’ям має ще одну назву – дронт. Виглядав птах справді досить мило і необразливо. Швидше за все, це одна із найсумніших історій, оскільки загинув цей вид через відсутність інстинкту збереження, т.к. в їхньому середовищі не було природних хижаків, яких вони могли б побоюватися.
Люди, які відкрили острів Маврикій, досить швидко винищили птахів. Через 80 років із цього моменту дронти повністю зникли. Більшість птахів моряки з’їли, а інша зникла через зникнення їх природного виду харчування.
Пов’язано це з тим, що люди, які прибули на острів, завезли нові види, що знищили і їжу, і дронтів яйця. Очевидно, вчені хочуть виправити помилку і спробувати вивести дронт знову.
Вони припускають, що це буде не так складно, адже Додо — досить близький родич сучасного голуба.
Нещодавно австралійська група вчених заявила, що планує відтворити тасманійських вовків або, як ще по-іншому їх називають, тилацинів. Для цього їм знадобиться ДНК сумчастих мишей.
Як з’ясовується, ембріон планується вивести за допомогою останніх репродуктивних технологій, а потім його вирощуватимуть у штучній матці. Найімовірніше, як сурогатну особину буде використана жирнохвоста миша.
Невідомо, чи справді миша, яка значно менша за вовка, зможе стати для нього матір’ю. Але дослідники вірять, що це можливо, і планують подати перші результати через 6-10 років.
Спочатку цей вид вовків був поширений по всій Австралії. Однак приблизно близько трьох тисяч років тому їх чисельність значно скоротилася, так само як і територія їхнього проживання. Потім руками людини цей вид майже повністю винищений. Останній тилацин помер у стінах зоопарку Тасманії у 1936 році.
Читайте також: ТОП-7 найвищих будівель у світі
Мамонтів справді хочуть вивести для підтримки екосистеми в умовах вічної мерзлоти. І, схоже, скоро ця подія може статися насправді.
В цей час деякі американські дослідні групи вивчають, наскільки буде можливе перенесення генів, які відповідають за стійкість до холоду. І, звичайно, саму можливість перенесення таких генів родинним мамонтам тваринам – слонам.
Дослідники вже отримали близько 15 мільйонів доларів, щоб довести, що дива генетики можливі. Вчені не зможуть відтворити мамонта, який колись жив. Але цілком можуть змоделювати істоту, яка більше нагадуватиме мамонтів, ніж ті ж слони. А можливо, навіть буде повною його копією зовні.
Відомо, що ірландські олені зникли із закінченням Льодовикового періоду. Іноді їх називають і лосями, проте в ході генетичних експериментів було виявлено спорідненість із ланями. А це означає, що стовідсотково йдеться про величезних оленів.
Він схожий на тих, які ми бачимо на картинках або при поході в зоопарк, але все ж таки відрізнявся своїми розмірами й величною короною з рогів. Тільки одні його роги могли доходити до розміру 3,5 метри.
Оскільки відповідних умов проживання для такої тварини практично немає, швидше за все, при вдалому клонуванні йдеться про те, що тварина здатна вижити лише в штучно створених умовах зоопарку.
Читайте також: ТОП-10 найнезвичайніших музеїв світу
Козоріг піренейський — це один з різновидів іспанського козорога. Цей вид зник нещодавно — 2020 року. Проте, у вчених залишилися заморожені зразки, які стали в пригоді для подальших експериментів. Для проведення дослідів вчені взяли найближчі до піренейських козорогів види диких кіз.
Вважається, що це перший вдалий експеримент, який говорить про те, що часткове відновлення виду можливе. Щоправда, насправді хоч його і вважають успішним, козорогу, який з’явився на світ від сурогатної особини у 2003 році, майже одразу помер через проблеми з дихальною системою.
Інші спроби вивести козенят також виявилися зовсім невдалими, оскільки вагітність тварини обривалася ще на ранніх термінах. Проте вчені не впадають у відчай і продовжують спробу за спробою, адже один раз у них вже майже вийшло.