У світі існує чимало музеїв, мета яких здивувати, розсмішити, подарувати цікавий досвід чи навіть шокувати. MyPoltava.info підібрали 10 незвичайних музеїв, де точно не доведеться нудьгувати.
Цей проєкт належить Семюелю Весту. На виставці представлені найогидніші, на думку автора, продукти у світі. Більшість із країн Азії та Європи. Всі експонати — це не плід чиєїсь фантазії, а реальні страви, які вживають у їжу в тому чи іншому куточку світу.
Це і всім відомий ферментований оселедець Сюрстреммінг зі Швеції. Відеоролики з її відкривання заполонили інтернет. Ну чи сир із живими личинками із Сардинії. Любителі пригод оцінять можливість понюхати й навіть спробувати деякі з цих продуктів. Благо при вході кожному відвідувачу видають спеціальні пакети на випадок блювоти.
За словами засновника музею, виставка створена з метою показати, що почуття огиди тільки в очах того, хто дивиться.
Можливо, цей музей і не найпопулярніший, але, безумовно, є одним із найдивніших і найстрашніших. На виставці представлені експонати, які відображають стандарти краси з давніх-давен у різних культурах.
Коли бачиш, в що наряджали дівчат, щоб вони вважалися красивими, приходиш у невеликий жах. Наприклад, бинтування ніг, щоб зменшити розмір ступні. Болюча процедура супроводжувалася переломом кісток і в деяких випадках призводила до інвалідності. Проте від розміру ступні залежав престиж нареченої. А як вам деформація черепа, подовження шиї за допомогою кілець чи підпилювання зубів? Це лише мала частина з усіх розправ.
Усі техніки, представлені в музеї краси, досі використовуються у багатьох регіонах та племенах. Попри те, що деякі методи можна вважати варварськими, музей дозволять поглянути на красу з різних поглядів.
Локшина швидкого приготування в Японії настільки популярна, що її навіть назвали головним винаходом XX століття. Після такого звання злочин було не створити й музей. Присвячений він не тільки самій локшині, а і її творцю Момофуку Андо. Саме він у 1958 році винайшов найпершу локшину швидкого приготування Chicken Ramen.
На чотирьох поверхах музею є чим зайнятися. Спершу ви потрапляєте на виставку, де представлено понад 3 000 екземплярів локшини швидкого приготування з усього світу. Є кінотеатр, а також приміщення, де з точністю відтворено будиночок Момофуку, де він проводив свої експерименти. До відвідувачів хочуть донести думку: не обов’язково мати гроші й технології, щоб винайти щось визначне.
Для дітей сконструйовано цілу смугу перешкод у вигляді локшини, де вони в ігровій формі зможуть дізнатися весь процес приготування. Дорослі ж всього за 300 єн зможуть приготувати та забрати із собою свою власну унікальну локшину швидкого приготування. Кафе та сувенірний магазин також в наявності.
Читайте також: ТОП-10 найнезвичайніших музеїв України
У трьох галереях поряд із Бостоном, у містах Дедем, Сомервіль та Бруклайн розмістився музей поганого мистецтва. У ньому відвідувачі можуть побачити понад 500 робіт художників, які намагалися створити шедевр, але нічого не вийшло.
Найпершу картину “Люсі в полі з квітами” засновник музею Скотт Вілсон знайшов на смітнику. Деякі роботи він купив у комісійних магазинах за копійки. Загальна риса для всіх — автори не намагалися навмисне зробити свою роботу поганою. Вони вкладали у неї душу.
На думку Скотта, погане мистецтво має право на існування. Воно показує нам, що важко досягти успіху з першого разу. А кожному шедевру передує безліч провалів та невдач. Саме завдяки їм людина не зупиняється на досягнутому і рухається до своєї мети.
Музей відкрив психолог Семюел Вест у місті Хельсінгборг, Швеція. Однак після судових позовів між партнерами він закрився у 2019 році. Сьогодні музей кочує по всьому світу та має шалену популярність.
Експонатами музею виступають невдалі бізнес-проєкти, які з різних причин не знайшли свого споживача та з тріском провалилися.
Проте більшість експонатів відразу викликає запитання: як взагалі хтось додумався таке зробити? Наприклад, роздвоєні барабанні палички чи хвилястий стіл для пінг-понгу.
Помилки відбувалися у різних галузях: у дизайні, маркетингу, технологіях. Але суть виставки – показати, що невдачі – це не кінець історії, а стимул до створення по-справжньому гарного продукту.
У музеї представлено понад 300 пенісів більш ніж 100 ссавців, які мешкають в Ісландії та за її межами. Відвідувачі можуть оцінити безліч виробів з ісландського фольклору, присвячених дітородному органу. За словами засновника, на виставці є навіть пеніс ельфа. Проте за легендою ці істоти невидимі, тож і експонат розглянути не вдасться.
Найбільший екземпляр – пеніс синього кита, довжиною 170 см та вагою 5 кг. А найменший належав колись хом’яку і має довжину лише 2 мм. Побачити його можна лише за допомогою збільшувального скла.
Наявністю людського пеніса музей, на жаль чи на щастя, похвалитися не може. Проте має у своїй колекції найцікавіші сувеніри. Наприклад, національна збірна Ісландії з гандболу спеціально для фанатів залишила зліпки своїх прутнів в ерегованому стані.
Читайте також: ТОП-10 винаходів, які були зроблені випадково
Для того, щоб з усіх боків розглянути всі експонати в цьому музеї, потрібно зануритися у воду з аквалангом. П’ятсот людських скульптур у натуральну величину було розміщено у трьох підводних галереях біля берегів Мексики на глибині 3 та 6 метрів.
Мета музею — показати складні відносини між людиною та довкіллям, а також звернути увагу громадськості на збереження коралових рифів. На морському дні реалістичні скульптури виглядають моторошно, але привабливо. Найперші давно заросли коралами й більше схожі на зловісних піратів із фільму “Пірати карибського моря”.
Для тих, хто боїться занурення, передбачені екскурсії у човні зі скляним дном. Однак гідно оцінити всю красу представлених експонатів можна лише пірнувши під воду.
Музей сексу в Амстердамі не єдиний у своєму роді, але один із найпопулярніших. На рік його відвідують близько 500 000 осіб. Попри те, що музей має більш розважальний характер, усередині можна почерпнути багато корисної інформації та побачити, як змінювалося ставлення до інтимного питання протягом століть.
У залах на декількох поверхах, під зав’язку набитих всілякими штучками, можна знайти буквально все, що пов’язане із сексом. Це і журнали, і порцелянові фігурки, і різні пристрої для отримання задоволення. У музеї навіть є своя вулиця Червоних ліхтарів.
Безліч інсталяцій демонструють ставлення людей до сексуальності та статевого акту у різний час та у різних культурах. Тут і фалоімітатори зі слонової кістки, і китайський посібник із сексу для наречених, і порнографічні фото XX століття.
Завдання виставки – показати, як колір впливає на настрій людини. На площі майже 2000 м2 розмістилися інтерактивні яскраві інсталяції, присвячені концепції кольору. З деякими їх можна взаємодіяти.
Наприклад, у величезному приміщенні блакитного кольору можна поплескатися у кульках. В іншій кімнаті відвідувачам пропонується самим намалювати щось на стінах. Є і залитий яскравим світлом танцмайданчик, і сотні різноколірних стрічок, що звисають зі стелі. Усі елементи покликані зробити одне – підняти настрій.
А ще це майже ідеальне місце для фотосесії. Спеціально для цього в кожному приміщенні вмонтовано камери, які відвідувачі можуть запускати за допомогою QR-коду на квитку. Згодом фотографії прийдуть на електронну пошту.
Читайте також: “Мені нравиться, як воно горить”: ТОП-10 українських мемів
Розташований поблизу міста Лейден, музей людського тіла Corpus важко не помітити. Адже це 35-метрова помаранчева людина, яка сидить на двоповерховій платформі. Піднявшись на ескалаторі до коліна, через рану в нозі відвідувачі потрапляють усередину організму. Мета екскурсії – познайомити людей із власною анатомією.
Музей оснащений сучасною технікою та більше схожий на захоплюючий атракціон 5D. Приміщення мають вигляд органу зсередини. Ви можете стати свідком перетравлення бутерброда і навіть пострибати на язиці. Все це супроводжується звуками, які притаманні процесу в організмі.
Дітям передбачені різні інтерактивні розваги, дозволяють через гру зрозуміти, як функціонують окремі частини нашого організму.