Існує тонка межа між інноваційним відкриттям та абсолютним провалом. Деякі з найпопулярніших продуктів на сьогодні, які мають загальний попит, виявилися результатом помилки чи недбалості.
MyPoltava.info зібрали для вас приклади подібних “випадкових” винаходів.
Фармацевт та окуліст Джон Пембертон протягом тривалого часу шукав засіб від своєї мігрені й виявив його у поєднанні листя коки й горіхів коли. За однією з версій, його помічник випадково змішав ці два інгредієнти з газованою водою, що призвело до виникнення “Кока-коли”.
8 травня 1886 року в аптеці Jacob’s Pharmacy в центрі Атланти почали продавати цей напій за 5 центів за склянку. Згодом рецепт “Кока-коли” було змінено, видаливши сильнодійні речовини, але назва залишилася. Газованка в тому вигляді, в якому вона існує зараз, є зовсім іншим напоєм.
Сірники, які дуже схожі на ті, що ми використовуємо сьогодні, були винайдені у 1826 році, коли англійський аптекар і фармацевт Джон Вокер використовував дерев’яну паличку для розмішування фосфорної суміші.
Під час цього процесу частина суміші залишилася на кінчику палички, і коли Вокер намагався від неї позбутися, терши її об кам’яну стіну, вона раптово загорілася. Після того Вокер визначився зі складом, його сірники складалися із суміші бертолетової солі, білого фосфору та пилу.
Вокер так і не запатентував свій винахід — це зробив Семюел Джонс, який, бувши присутнім під час демонстрації винаходу, придбав його права.
Сірники Джонса почали продавати у великих кількостях, хоча вони мали відчутний запах і залишали після запалення багато іскор. Згодом виявлено, що білий фосфор є отруйним.
Суперклей, відомий також як ціаноакрилат, був випадковим відкриттям у 1942 році Гаррі Кувера, який тоді намагався створити прозорий пластик для оптичних прицілів. Його спроби не принесли бажаного результату, але виявилися дуже клейкими.
Кувер не повертався до цієї формули до 1951 року, а потім зрозумів, що цей матеріал може бути корисним не лише в побуті, але й у медичних цілях, наприклад, як тканинний клей. Він вирішив налагодити масове виробництво продукту.
Загалом Кувер запатентував понад 460 винаходів і керував центром досліджень у компанії Kodak, де впровадив понад 320 нових продуктів.
Основний компонент Віагри, силденафіл, був винайдений хіміками компанії Pfizer. Спочатку його планувалося використовувати для нормалізації високого тиску та зняття болю в грудях, який виникає внаслідок хвороб серця.
У 1996 році вчені Пітер Данн і Альберт Вуд випробували препарат у лабораторних умовах і помітили, що після його прийому відбувається покращення потенції. Спочатку цьому факту дослідники не приділяли великої уваги, проте пізніше фахівці компанії зрозуміли, що препарат може бути використаний для лікування імпотенції, особливо з урахуванням відсутності альтернативних за дією ліків на той час.
Читайте також: ТОП-5 українських порноакторок
У 1945 році американський вчений Персі Спенсер працював у компанії Raytheon над магнетроном, який міг випромінювати мікрохвильове випромінювання. За однією з версій, Персі часто носив з собою солодощі, і в один із днів, працюючи над магнетроном, він відчув у кишені штанів шоколадку, що тане.
Спенсер зрозумів, що це сталося через мікрохвильове випромінювання, і розробив пристрій, який зараз відомий як мікрохвильова піч.
Перша у світі мікрохвильова піч отримала назву Radarange і була випущена в 1947 році як засіб для розморожування їжі. Спочатку вона призначалася для використання в армійських столових.
Висота першої мікрохвильової печі становила майже 2 метри, а її вага складала 340 кілограмів.
Побутує легенда, що Джордж Крум, який працював у ресторані Moon’s Lake House, вигадав картопляні чипси в 1853 році в спробі задовольнити надзвичайно вимогливого клієнта. У той момент, коли клієнт повернув блюдо, назвавши його недостатньо хрустким, Крум порізав картоплю настільки тонко, наскільки це було можливо, посмажив у олії та посолив. Так з’явилися картопляні чипси — клієнт при цьому залишився задоволеним.
Проте є і скептики, які розвінчують цю легенду, зазначаючи, що рецепт смаженої картоплі, який використовував Крум, вже був відомий, і його було навіть опубліковано у кулінарній книзі 1832 року. У будь-якому випадку, шеф-кухар став популяризатором чипсів, що сприяло їх поширенню по всій Америці та за її межами.
Чарльз Гудієр, засновник Goodyear, випадково залишив зразок гуми та сірки на плиті. Повернувшись, він виявив жорсткий і довговічний матеріал.
Через велику кількість боргів, Гудієр потрапив у в’язницю, де і провів свої перші експерименти з каучуком. Саме там він відкрив процес вулканізації каучуку, яке він здійснив у 1839 році й патентував 3 червня 1844 року.
Сучасні дослідники вважають, що стабілізований каучук вперше почали використовувати для виготовлення м’ячів та інших виробів ще у 1600 році до н.е. Чарльз Гудієр зумів повторити їх відкриття.
Протягом тривалого часу в якості анестетика використовували алкоголь, поки лікарі не відкрили, що ефір та закис азоту тимчасово знімають біль. Американський зубний лікар Вільям Мортон вперше провів операцію під ефірним наркозом.
Перші спроби не завершилися дуже успішно, але після вироблення одностайності серед лікарів вдалося провести більш успішні операції, використовуючи цей метод. Успішне застосування інгаляційного ефіру як анестетика для створення наркозу Мортон продемонстрував публіці в 1846 році. Для цього був використаний діетиловий ефір.
Читайте також: Що почитати: ТОП-10 книг сучасних українських авторів
Вілсон Грейтбатч спочатку працював над відстежуванням серцевого ритму тварин в університеті Баффало. Однак в процесі розробки він випадково прикріпив резистор іншого розміру до апарату і під’єднав його до ланцюга. Це призвело до несподіваного відкриття — новий прилад видавав ритмічний звук, схожий на биття людського серця.
У цьому пристрої використовувалися ртутно-цинкові елементи. Генератор, який живився від цього джерела, генерував імпульси, які надсилалися через електроди в міокард серця пацієнта. Це відкриття, за яке був отриманий патент, стало основою для початку виробництва та подальшого розвитку кардіостимуляторів.
На сьогодні щорічно імплантується понад півмільйона кардіостимуляторів. В загальному Грейтбач запатентував понад 350 винаходів, серед яких були інструменти для дослідження синдрому набутого імунодефіциту та сонячне каное, на якому він особисто здійснив 200-кілометрову подорож у день свого 72-річчя.
Одного разу швейцарський інженер Жорж де Местраль вирушив на полювання в Альпах разом зі своїм собакою і помітив, що до його шерсті прилипають реп’яхи. Це зацікавило Местраля, і він вирішив вивчити реп’яхи під мікроскопом.
Виявилося, що вони утримуються на поверхні за допомогою крихітних гачків, які зачеплаються за одяг і хутро. Декілька років Местраль експериментував з різними тканинами й, нарешті, винайшов липучку.
Ця технологія стала популярною в побуті, але отримала широке визнання, коли астронавти програми Аполлон почали використовувати її для закріплення предметів у невагомості.
[…] Читайте також: ТОП-10 винаходів, які були зроблені випадково […]