В 1996 році президент Леонід Кучма видав Указ “Про грошову реформу” в Україні. Це надзвичайна подія для країни, в результаті якої створено один з невід’ємних атрибутів державності — національну валюту, яка поступово замінила старі карбованці.
MyPoltava.info згадує цікаві факти про гривню.
Гривня, одна з найдавніших грошових одиниць у Європі, має коріння, що сягає ще праслов’янських часів.
Етимологи стверджують, що термін “гривня” походить від старослов’янського слова “гривна”, що мало значення намиста або браслета. В історичному контексті до Київської Русі існувала “шийна гривна” – золотий обруч, прикрашений коштовним камінням, який прикрашав шию. Носіння такої прикраси свідчило про високий статус особи в суспільстві. Термін “гривня” іноді також використовувався для опису металевих медальйонів.
У початковий період існування на Київській Русі “гривня” функціонувала як вагова одиниця, а пізніше стала вживатися як лічильна одиниця. Вагова гривня використовувалася для вимірювання срібла у злитках, прикрасах або фрагментах. З часом злитки срібла стали стандартизованою формою монет.
Монетна гривня стала популярною з середини XI століття. Першими монетами були київські монетні гривні — ромбоподібні злитки вагою приблизно 164 грами. Сьогодні ромбоподібна форма злитка є логотипом Національного банку України.
У 2019 році Національний банк України витратив 702,4 мільйона банкнот на суму 68,1 мільярда гривень для утилізації. Щорічно НБУ знімає з обігу приблизно 700 мільйонів банкнот усіх номіналів через фізичну зношеність, що становить приблизно чверть від загальної кількості банкнот в обігу.
У 2018 році НБУ видалив з обігу 663,0 мільйони банкнот, у 2017 році – 749,2 мільйона (22,5% від загальної кількості банкнот в обігу), а у 2016 році – 795,7 мільйона (26,7% від загальної кількості банкнот в обігу).
Читайте також: Златники, гривні, бофони та купонокарбованці: історія національної валюти України
Акт проголошення незалежності України, прийнятий 24 серпня 1991 року, відкрив шлях для впровадження в молодій державі власної національної валюти. 14 листопада 1991 року Президія Верховної Ради ухвалила постанову “Про національну валюту в Україні”, яка передбачала введення в обіг гривні вже в першому півріччі 1992 року.
У той час Україна не мала обладнання для друку грошей, тому Левко Лук’яненко, щойно призначений послом в Канаді, звернувся до діаспори з проханням про допомогу. Як наслідок, перші гривні за часів незалежності України були видруковані в Канаді компанією Canadian Bank Note Company (номіналом від однієї до двадцяти).
Однак в Україні з 1992 року введено тимчасову валюту на перехідний період — карбованець, або купоно-карбованець.
На сьогодні гривня повністю друкується в Україні.
У XX столітті гривня була введена в обіг двічі. Вперше це сталося в 1918 році, а потім у 1996 році. 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка була поділена на 100 “шагів” і еквівалентна 1/2 карбованця.
Протягом 1918 року в Берліні були видруковані банкноти номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Ескіз першої купюри, яка була прикрашена простим геометричним орнаментом, був створений Василем Кричевським, а наступні три купюри були розроблені Георгієм Нарбутом.
На ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти з українських книжкових гравюр XVII століття, на 100-гривневій – зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, а на 500-гривневій – образ “молодої України” у вигляді дівочої голови у вінку.
Читайте також: Автор будинку Полтавського губернського земства: історія творця українського модерну
Купюри швидко зношуються, іноді навіть не витримуючи року. Одна банкнота може втратити свою презентабельність швидше, ніж пройде рік. У порівнянні з цим монети можуть служити до 20 років. Попри це, поки що немає планів відмовлятися від паперових грошей, оскільки їх друк виявляється набагато дешевшим, ніж виготовлення монет.
Виготовлення однієї копійки коштує близько 16-18 копійок, тоді як друк однієї гривні обійдеться приблизно в 12 копійок. Найбільш дорогою для Національного банку України є купюра з сучасними захисними елементами, вона обходиться у 60 копійок.
Українські валютні друкарні мають здатність друкувати 40 банкнот за секунду, що робить 40 мільйонів купюр на рік. Однак процес виготовлення кожної окремої банкноти виявляється досить складним.
Перший етап — переробка бавовни. Цей процес включає очищення, відбілювання, варіння і прання сировини. Головна мета полягає в збереженні структури волокна, оскільки від неї залежить міцність купюр і чіткість захисних знаків.
Після цього целюлозу обробляють на барабані, де за допомогою тиску вона перетворюється в щільний папір. Водяні знаки залишаються на папері завдяки спеціальному рельєфу на поверхні валиків.
Пізніше папір ущільнюють, щоб у товщі аркуша знаходилася захисна стрічка. Після цього функції банкнотної фабрики завершуються, і ретельно перелічені та упаковані листи перевозять на Монетний двір.
Там до паперу додаються цифри та зображення, надруковані різними методами, такими як райдужний, трафаретний, орловський і інші.
Крім того, на кожну купюру наносяться унікальні 9-значні номери. Готові аркуші розрізаються на банкноти за допомогою спеціального верстата та герметично упаковуються.
Графічний символ для позначення української валюти був затверджений Національним банком України 1 березня 2004 року.
Символ гривні складається з двох елементів. Перший основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери “г”, що є першою буквою у слові “гривня”. Другий елемент складається з двох горизонтальних паралельних ліній, які символізують стабільність грошової одиниці, високий потенціал та зростання національної економіки України.
Символ гривні майже ідентичний символу половини давньоримської одиниці ваги — секстули. Їх відмінність полягає лише в кількості горизонтальних рисок: у символі гривні дві, а у давньоримської одиниці маси — одна.
