Там, де річка Хорол пливе своїм стрімкою течією, розташоване місто, що зберігає свою історію й дух століть. Місто Хорол, у Полтавській області, має багату спадщину, яка свідчить про його важливу роль у минулому регіону. Заповнене історичними подіями та культурними надбаннями, це місто приваблює своїм колоритом та неповторною атмосферою.
MyPoltava.info пропонує зануритися в історію міста Хорола.
Літописне місто, одне з найдавніших на Полтавщині, має назву від однойменної річки Хорол, що в перекладі означає “швидкий”. Перша згадка про Хорол знаходиться у духовній Володимира Мономаха у 1083 році. Місто стало свідком численних бойових зіткнень слов’ян з кочівниками у 1107, 1111, 1185 та 1215 роках. Під час нашестя монголо-татар Хорол, як і багато інших поселень на Переяславщині та Київщині, було зруйновано. Після падіння імперії в 1362 році землі Хорольщини потрапили під владу Великого князівства Литовського.
Відродження Хоролу почалося наприкінці XVI століття. Після укладення Люблінської унії у 1569 році хорольські землі увійшли до складу Речі Посполитої. За інвентаризацією 1647 року місто Хорол, яке має порівняно велику площу, нараховувало 1279 господарств. Його названо на карті вперше французьким інженером Бопланом поряд з іншими значними поселеннями Лівобережжя першої половини 16 століття.
Починаючи з 1648 року, Хорол став сотенним містечком Миргородського полку і залишався в цьому статусі аж до ліквідації гетьманства у 1764 році. Хорольська сотня Миргородського полку брала участь у битвах 1648-1654 років у складі війська Богдана Хмельницького під Корсунем, Зборовом, Львовом, Замостям, Пилявцями та Берестечком. У 1709 році вона також брала участь у Полтавській битві на боці московського царя Петра.
Після скасування козацького устрою в Україні, відповідно до Указу Катерини II від 16 вересня 1781 року, з 9 січня 1782 року було створено Київське намісництво, яке складалося з 18 повітів. Хорол став повітовим містом у Хорольському повіті.
У 1782 році місту був наданий герб. Герб зображував стрілу і шаблю, перехрещені вниз гострими кінцями, на червоному полі.
У 1802 році Хорол увійшов до недавно створеної Полтавської губернії й залишився повітовим містом. Тоді його площа становила 442 десятини, а населення складало 3583 жителів. На опорному плані Хорола 1805 року було відзначено місце розташування фортеці на злитті річок Лагодинка та Хорол, площа якої становила 25 гектарів.
Під час військових подій 1812 року на Хорольщині не велося боїв. Єдине, що відбувалося, — це формування 5-го козацького полку під керівництвом Івана Котляревського.
Напередодні реформи 1861 року за статистичними даними 1855 року в Хоролі проживало 294 дворяни, з них 137 були нащадними.
Читайте також: Перлина на берегах Дніпра: Кременчук – місто з неповторним характером
У період революції 1905-1907 років у Хоролі відбувалися мітинги й демонстрації. З 1916 по 1917 роки в місті був розташований 8-й Уральський козацький полк, де працював лікар Володимир Павлович Бірюков, організатор Хорольського народного наукового музею в 1917 році. У квітні 1917 року в Хоролі була утворена Рада робітничих депутатів.
У середині серпня 1920 року Хорол і 18 його волостей увійшли до складу Кременчуцької губернії, яка була розформована наприкінці 1922 року.
У квітні 1929 року з’їзд рад Хорольщини відіграв значну роль у розвитку сталінської колективізації. Сільськогосподарський технікум, де навчалося до 500 учнів, відігравав важливу роль у підготовці механізаторських кадрів.
У 1932-1933 роках на Хорольщині відбувся страшний голод, але точних даних про кількість померлих немає. Репресії Сталіна вплинули на багатьох мешканців Хорола і краю.
Значною подією для міста стало створення механічного заводу в грудні 1939 року, який виготовляв запасні частини для текстильної промисловості. З 22 вересня 1937 року Хорол входив до складу Полтавської області, і з цього часу його приналежність до областей не змінювалася.
Хорол і район були окуповані німецькими військами з 13 вересня 1941 року по 18-23 вересня 1943 року. У жовтні 1941 року, приблизно 460 жителів єврейської національності, серед яких були старі люди, жінки та діти, були розстріляні фашистами за межами міста.
У вересні 1941 року нацисти створили табір військовополонених «Хорольська яма» на території цегельного заводу, елеватора та нафтобази в Хоролі. Умови утримання в цьому таборі були надзвичайно жорсткими, де лише з 22 вересня 1941 року по 1 травня 1942 року, за німецькою статистикою, загинуло близько 37 650 людей. Точні дані про кількість загиблих в Хорольській ямі відсутні, але вважається, що їх кількість сягала близько 91 тисяч.
Хорол був визволений 19 вересня 1943 року 3-м гвардійським механізованим корпусом Воронежського фронту.
З 1965 року відбулися нові зміни адміністративно-територіального поділу, і Хорол знову став районним центром у своїх нинішніх межах. Від 1960-х до 1980-х років в місті відбувалася активна розбудова.
У 1967 році було створено міжколгоспну шляхову будівельну організацію, яка займалася будівництвом і ремонтом доріг. У 1968 році було введено в експлуатацію триповерховий будинок зв’язку. З 30 червня 1972 року почав функціонувати молококонсервний комбінат дитячих продуктів. У 1977 році до міста був проведений газопровід, що розпочало процес газифікації житлових будинків.
У вересні 1981 року відкрили новий гастроном у новозбудованому 5-поверховому будинку. У 1982 році було побудовано приміщення міської середньої школи №2 на 1176 учнівських місць. 1983 рік відзначив 900-річчя міста Хорол.
З 26 квітня 1986 року багато мешканців Хорола брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції.
У 1990 році завершилося будівництво меморіалу “Хорольська яма” у дубовому гаю.
На кінець 1980-х років харчова промисловість була найбільш розвиненою у Хоролі. Найвідоміші підприємства на Полтавщині, такі як молококонсервний комбінат дитячих продуктів, завод продтоварів “Нектар”, плодоовочевий консервний завод, механічна пекарня, працювали в місті.
Читайте також: Історія Полтавщини: від давніх часів до сучасності
Хорольці підтримали Акт проголошення незалежності України на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. На початку 1990-х років було зведено декілька багатоповерхових житлових будинків, проведено реконструкцію механічного заводу і розпочато реконструкцію молококонсервного комбінату.
Попри економічні труднощі, працювали успішно ВАТ “Хорольський механічний завод”, ВАТ “Хорольський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів”, ВАТ “Хорольська механічна пекарня” та інші підприємства.
У середині 1990-х років було споруджено Бюро працевлаштування населення. На сьогодні місто продовжує свій розвиток і оновлення. Турбота про економіку, культуру, спорт, освіту, охорону здоров’я і впорядкування міського середовища завжди залишається в центрі уваги хорольців.
