Найпершою в історії екранізацією книги вважається фільм 1899 Жоржа Мельєса. Він перший здогадався взяти літературну основу та візуалізувати її. Спочатку це була «Попелюшка» братів Грімм, а потім і серйозніший матеріал — «Король Джон» за творами Шекспіра.
З того часу практично жодна популярна книга не залишалася поза увагою фільммейкерів і незабаром опинялася на екрані.
MyPoltava.info пропонує згадати 20 найкращих, на нашу думку, фільмів, знятих за книгами.
Через помсту за те, що видавець відмовився друкувати його роман «Невидимки», Чак Поланік написав ще більш обурливу книгу, яка спочатку не викликала інтересу поки не потрапила до рук Девіда Фінчера.
Сам автор роману хвалив версію режисера, визнаючи при цьому, що деякі спрощення навіть покращили історію. Роман Поланіка – це крик люті та розчарування, тоді як фільм Фінчера – це відточена критика споживчої культури та концепції мужності.
Єдина розвага похмурого офісного планктону, яким є Оповідач, — купувати меблі за каталогами. Випадкове знайомство у літаку з Тайлером Дерденом змінює його життя. Виявивши після повернення, що його ідеальна квартира знищена пожежею, герой чомусь дзвонить саме цьому продавцю мила з екстремально філософськими поглядами на життя.
Двоє молодих чоловіків постійно роблять такі вчинки, які стають викликом суспільству, і організовують бійцівський підпільний клуб, де вилизані успішні клерки можуть дати вихід своїй люті.
Фільм отримав шість “Оскарів”, включаючи “Кращий фільм”, зробивши Тома Хенкса улюбленим актором Америки, а режисера Роберта Земекіса – сучасним класиком. Картина заснована на однойменному романі Уїнстона Грума, але роман був зовсім іншою історією.
Книга-оригінал — похмуріша й морально важка, але відмова від цієї складності на користь великої подорожі XX століттям і стала причиною зачарування картиною. Улюблений фільм 1994 року — тепер канон американського кіно і познайомив глядачів із видатним головним героєм, який, здається, зробив всього потроху за своє легендарне життя.
Цьому хлопцеві, якому діагностували граничну розумову відсталість, якимось чином вдається пережити всі тріумфи та трагедії доби.
Розповідаючи історію свого життя випадковим людям, він стверджує, що навчив Елвіса Преслі його фірмовому танцю, що сам Джон Кеннеді дякував йому за успіхи у спорті, а за подвиги у В’єтнамі він отримав нагороду особисто з рук президента Ліндона Джонсона.
З рівною часткою горя й оптимістичною радістю Форрест долає безліч злетів і падінь, зрештою знаходячи любов, мету і спокій.
Сам автор книги, що увійшла до «100 найкращих детективних романів усіх часів», Маріо П’юзо допомагав Френсісу Форду Копполі у написанні сценарію.
Обсяг оригінального матеріалу все-таки мав скорочення, тому деякі передісторії виключені, інші з’явилися у другій частині мафіозної саги.
Кінець першого фільму виявився похмурішим, ніж книга. Але це не завадило картині здобути три «Оскари» (у тому числі й в номінації «Кращий фільм»), а також стати найбільшим гангстерським фільмом в історії кінематографа.
Син одного з наймогутніших мафіозі Нью-Йорка Майкл Корлеоне не планував пов’язувати своє життя із сімейним бізнесом. Він герой війни із вищою освітою. Але коли його батько, дон Віто Корлеоне, відмовляється брати участь у торгівлі наркотиками, то мафіозні сім’ї Солоццо та Татталья вирішують його прибрати. Син має захистити батька.
Читайте також: ТОП-7 місць для короткої подорожі в різні регіони України
Декілька режисерів робили спроби екранізувати книгу Хантера Томпсона «Страх і огида в Лас-Вегасі», але з різних причин процес не йшов далі обговорення. Поки не з’явився Террі Гілліам.
Він сам адаптував сценарій і заявив: «Я хочу, щоб його вважали одним із найбільших фільмів усіх часів та одним із найненависніших фільмів усіх часів».
Як і текстовий оригінал, кіноверсія стала культовою класикою про свободу та бунт.
На початку 70-х кореспондент Рауль Дюк та його друг, адвокат Доктор Гонзо, на шикарному червоному Chevrolet Impala їдуть до Лас-Вегасу, щоб зробити репортаж про знамениту мотогонку «Мінт 400».
Але незабаром журналістське завдання забуте — поїздка перетворюється на наркотичний трип із дивними видіннями та яскравими галюцинаціями, адже у них із собою «2 пакетики трави, 75 ампул мескаліну, 5 упаковок діетиламіду лізергінової кислоти, або ЛСД…».
Пітер Джексон взявся за книгу, яка багато років вважалася великою, але не екранізованою. А в результаті вийшла одна з найуспішніших кінофраншиз усіх часів. Спочатку опублікований в 1954 роман Джона Толкіна «Братство персня» став основою нового жанру високого фентезі й вплинув на безліч наслідувачів.
Кіноверсія отримала чотири «Оскари» з 13 номінацій, хоча Джексону довелося зняти ще «Повернення короля», щоб виграти в категорії «Кращий фільм».
А 2021 року (через 20 років після прем’єри) фільм «Володар перснів: Братерство персня» було внесено до Національного реєстру фільмів США як «культурно, історично чи естетично значущий об’єкт». Але головне, що вдалося режисерові, — це за допомогою новаторської комп’ютерної графіки зобразити найвідоміший фентезійний всесвіт так, як його бачили більшість фанатів книги.
Середзем’ю загрожує небезпека — темний володар Саурон хоче захопити цей світ, а зупинити його можна лише знищивши Перстень Всевладдя, яке він сам і створив. Хобіт Фродо Беггінс вирушає в похід разом із братством Персня, щоб позбавитися цього артефакту.
Згодом братство розпадається, і далі Фродо йде разом із другом Семом та провідником-зрадником Горлумом. Для протистояння Саурону об’єднуються найсильніші воїни: Арагорн, спадкоємець трону Гондора, його товариші ельф Леголас, гном Гімлі та чарівник Гендальф.
Фільм на основі роману Стівена Кінга “Рита Хейворт і втеча з Шоушенка” став сучасною класикою кіно. Хоча фільм не дуже відповідає своєму джерелу. Сам Кінг не думав, що ця історія може стати повнометражним фільмом, але режисер Френк Дарабонт розширив сюжет і доповнив біографії персонажів, не втративши духу історії.
Отримавши не лише сім номінацій на «Оскар», а й посівши перше місце у списку «250 найкращих фільмів» IMDb, картина досі залишається народною екранізацією великого майстра жахів.
Молодого банківського працівника Енді Дюфрейна засуджено до двох довічних термінів тюремного ув’язнення за злочин, який він не скоїв. Провести залишок своїх днів йому доведеться у Шоушенці — найсуворішій та найпохмурішій в’язниці США. Місцеві наглядачі мають свій «ритуал привітання», після якого не кожен прибув добирається до своєї камери.
Дюфрейна рятує несподівана підтримка ув’язненого Реда, головного тюремного контрабандиста. Фінансовий талант новачка виявляється корисним для нечесного директора в’язниці та інших охоронців. Це дає йому захист від фізичних побоїв, але й перешкоджає спробам апеляції на вирок — ніхто не хоче відпускати безкоштовного бухгалтера. Енді знаходить свій спосіб здобути свободу.
Читайте також: ТОП-10 дитячих книг, які варто прочитати дорослим
Через мегапопулярність книг про хлопчика-чарівника очікування від екранізації були захмарними. На щастя, перші два поставлені Крісом Коламбусом виправдали надії фанатів і навіть збільшили армію шанувальників цієї історії.
У кіновсесвіті про Гаррі Поттера вісім фільмів, зняли їх чотири режисери й два сценаристи, яким таки довелося трохи відредагувати тексти Джоан К. Роулінг. Проте всі картини вірні як сюжету, так і розвитку персонажів. Це дозволило передати унікальність творів та зберегти еволюцію всередині серії — від легкої дитячої казки до похмурішої та морально складної історії.
Багато знавців поттеріани запевняють, що деякі кіночастини навіть затьмарюють оригінальні тексти, наприклад «В’язень Азкабана».
Сирота Гаррі Поттер до 11 років прожив у маленькій комірчині в будинку своїх тітки Петуньї та дядька Вернона, які ставилися до свого племінника гірше, ніж до прислуги. Але в день народження на порозі з’являється справжній велетень Геґрід, який відкриває таємницю народження хлопчика. Виявляється, його батьки були магами, а Гаррі теж чарівник, і тепер йому доведеться розпочати навчання в спеціальній школі Гоґвортс. Так починається багаторічна історія дорослішання Гаррі Поттера, який стане наймогутнішим чарівником і пройде неймовірні пригоди разом із вірними друзями Герміоною та Роном.
Чимало видатних режисерів просили у Патріка Зюскінда права на екранізацію, але автор бестселера, який виданого 47 мовами тиражем понад 12 мільйонів копій, відмовляв усім. Винятком став його друг, продюсер Бернд Айхінгер, котрий запросив Тома Тиквера режисувати.
Очевидно, автор так ретельно стежив за підготовкою сценарію, що фільм став практично точним відтворенням оригінального тексту. Звичайно, дещо довелося вирізати для зменшення екранного часу, але сцени відтворені з пильною увагою до кожної дрібної деталі.
Жан-Батіст Гренуй з’являється на світ у смердючому місці Парижа — під прилавком на рибному ринку. Непотрібний своїй матері-злочинці все дитинство він проводить у притулку, практично не розмовляючи. Мова йому не потрібна, тому що хлопчик сприймає світ через запахи – у нього неймовірний нюх.
Подорослішавши, Жан-Батист навчився змішувати такі аромати, які дозволяють керувати людьми. Але мрія цієї вже дорослої людини, яка все ще відчуває себе покинутою, — створити запах, який змусить усіх людей любити його. Для цього Гренуй починає вбивати.
Ще один успішний результат спільної роботи Стівена Кінга та Френка Дарабонта. Через п’ять років після «Втечі з Шоушенка» на екрани виходить несамовита історія про повсякденне життя охоронців камери смертників.
У справжньому стилі Кінга і роман, і фільм інтригуюче поєднують похмурість та оптимізм. Незважаючи на те, що у стрічці відсутні кілька вражаючих моментів із книги, історія зберегла головне — нестерпно важку атмосферу.
У спеціальний блок «E» в’язниці «Холодна гора», в якому утримують засуджених до страти, переводять Джона Коффі. Він звинувачений у подвійному вбивстві та зґвалтуванні, але при цьому, незважаючи на зовнішність, він добрий і спокійний. Коли один із охоронців серйозно хворіє, ув’язнений зцілює його одним дотиком. Начальник блоку Пол Еджкомб розуміє, що Коффі не винен у вбивствах, у яких його звинуватили, але не в силах врятувати його від електричного стільця.
Читайте також: Теорія змови чи реальність: 5 подій минулого, які здаються людям вигаданими
Класика авторства Френсіса Скотта Фіцджеральда пережила чотири екранізації, у тому числі два особливо високобюджетні фільми: версія 1974 року з Робертом Редфордом у головній ролі та картина 2013 року з Леонардо ДіКапріо. Але консервативні критики-літератори запевняють, що жоден із фільмів про Гетсбі не може замінити книжку.
Однак версія «короля кемпа» База Лурмана безумовно допоможе візуалізувати персонажів і побачити велич вечірок героя: у картині надзвичайні візуальні ефекти, танцювальні сцени і та енергія, якої так не вистачало попереднім картинам.
Після Першої світової війни США охопила «золота лихоманка»: бум будівництва, зниження цін і як ознака достатку найрозкішніші вечірки. У цей період, влітку 1922 року, випускник Єльського університету Нік Каррауей переїжджає із Середнього Заходу до Нью-Йорка.
По сусідству з ним виявляється будинок Джея Гетсбі, котрий закочує найрозкішніші вечірки на Лонг-Айленді. Коли Нік нарешті потрапляє на одну з них, він дізнається неймовірну історію господаря.