Історія українського кінематографа почалася понад століття тому. У вересні 1896 року фотограф Альфред Федецький з Харкова створив кілька коротких документальних стрічок, а вже у грудні того ж року він організував перший кіносеанс у Харківському оперному театрі, що став першим у російській імперії.
У 1930 році відбулася значна подія: прем’єра першого звукового фільму “Симфонія Донбасу” (відомого також як “Ентузіязм”) режисера Дзиґи Вертова. Цей фільм відзначався тим, що вперше реальні промислові та буденні звуки використовувалися для створення музичного настрою, а не просто як супровід до візуальної картини. Навіть сам Чарлі Чаплін визнав цей фільм одним із найбільш захопливих звукових творів.
Пройшло багато десятиліть з того часу. Але сьогодні, нарешті, можна заявити, що український кінематограф переживає новий період піднесення. Щороку з’являються фільми, які привертають увагу глядачів і успішно представляють країну на відомих міжнародних кінофестивалях.
MyPoltava.info зібрали фільми, які варто подивитися хоча б раз.
Двоє братів-близнюків отримують несподівану звістку: їхній батько, який давно залишив родину, тяжко захворів у Люксембурзі. Вони вирішуються на подорож до цієї європейської країни, щоб побачити його в останній раз.
Але чи буде чоловік, якого вони зустрінуть там, таким самим крутим татом, яким вони пам’ятають його?
Кримський татарин, на ім’я Мустафа стикається зі страшною втратою – його найстарший син загинув на війні. Розбитий більшою нестерпною тугою, він вирішує переїхати до столиці України, де його молодший син знаходиться після анексії Криму.
Мустафа має намір привезти свого молодшого сина додому та доставити тіло старшого до Криму, де згідно з мусульманськими традиціями його слід поховати на Батьківщині.
Фільм про оборону Донецького аеропорту виділяється тим, що кожен персонаж є живим і близьким для глядача. Відмінно прописані діалоги, які не залишають сумнівів у своїй реалістичності, разом з чудовою грою акторів роблять цей фільм прикладом для наступних у цьому жанрі.
Цікаво, що першими глядачами фільму стали військові з Маріуполя, які переглянули його за два тижні до офіційної прем’єри. Вже у перший вікенд прокату фільм зібрав понад 8 мільйонів гривень, встановивши рекорд для українського кінопрокату.
Читайте також: Полтавщина в кінематографі: що тут знімали й чи варто це дивитися
Це екранізація роману Василя Шкляра “Залишенець”, до створення якої долучився Юрій Андрухович. Історія розповідає про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії — запеклу боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х роках, коли УНР вже була окупована, а відбувалася боротьба в Холодному Ярі.
Хоча критики відзначають, що гра акторів була дещо пафосною, але сюжет фільму дійсно цікавий і вражаючий.
У зоні відчуження поблизу Чорнобильської АЕС проживає старенька жінка, на ім’я Пріся, що живе разом зі своєю донькою та онуком. Головна героїня споживає гриби, які можуть викликати галюцинації. Вона вірить у своє спілкування з русалками та розповідає історії про події Другої світової війни, коли вона брала участь у рятувальних операціях і врятувала близько 20 німецьких солдатів.
Проте одного разу бабуся Пріся отримує містичний знак, який слугує їй попередженням про майбутню катастрофу.
Дебютна робота Антоніо Лукіча — це драматична комедія, у якій головну роль відіграють взаємини між матір’ю і сином. Сюжет обертається навколо фрилансера Вадима, який вирушає до Закарпаття для запису звуків українських тварин. Якщо він зможе знайти рідкісного та загадкового рахівського крижня та записати його спів, йому обіцяють роботу у Канаді, про яку він мріє. У цій подорожі з ним вирушає його мама, яка часом допомагає, а іноді заважає.
Українські глядачі оцінили фільм, і в прокаті він зібрав 10 мільйонів гривень, що для артхаусного кіно є хорошим показником.
Це історія з п’яти новел, що розповідають про життя людей, які постраждали внаслідок російсько-української війни. Кожна з цих розповідей розглядає теми любові, ненависті, довіри, зради та порушення особистих меж на фоні військових дій та порушення державних кордонів.
Читайте також: Від “Танців” до “Стефанії”: 25 знакових пісень для України
За сюжетом головний персонаж, Леонід, повертається з робочої поїздки до свого рідного села на Буковині. Його рідні намагаються переконати його не повертатися на роботу, і його син випадково підпалює його документи, що призводить до пожежі.
Після того, як Леонід змушений виплатити компенсацію за завдані збитки, він згадує своє минуле, коли він був контрабандистом під прізвиськом “Памфір”.
Цей історичний драматичний фільм режисера і сценариста Олеся Саніна розповідає про подорожі американського хлопчика та українського сліпого музиканта через Радянську Україну під час Голодомору.
Син американського інженера, змушений переховуватися від влади після вбивства батька. Йому на допомогу приходить колишній командир роти армії УНР, який втратив зір після поранення в голову. Ці двоє намагаються вижити у ворожому та небезпечному світі. Але чи вдасться їм подолати всі труднощі та вижити в цій складній ситуації?
Це одна з перших українських арткомедій, яка насмішкувато відображає мрії міленіалів.
У фільмі Тоні Ноябрьової розповідається історія “маленької людини”, хлопця “з сусіднього двору”, що живе в складному та суперечливому світі. Жорик намагається знайти сенс свого існування у великому місті та приїжджає до столиці в пошуках щастя.
Він шукає роботу, намагається будувати відносини, ставить перед собою високі цілі. Але кожен раз зазнає різних труднощів та перипетій.
