Бути українцем сьогодні — це бути активним і цілеспрямованим, рухатися вперед, захищати країну та прагнути відбудовувати її. Це також виявляти інтерес до української мови й прагнути нею розмовляти, вивчати культурну спадщину України, її історію та традиції. Але головне — це позбутися комплексу меншовартості, оскільки Україна завжди відігравала важливу роль у світовій історії та культурі.
Наші земляки впливають на хід історії, роблять наукові відкриття, створюють літературні та художні шедеври, підкорюють світ музики та телебачення, космічні простори й спортивні висоти.
MyPoltava.info розповідає про українців, які змінювали світ.
Великий Князь Київський, володар і хреститель Київської Русі, є одним із найвидатніших державних діячів України-Русі. Відомий також як Володимир Святий, Володимир Хреститель і Володимир Красне Сонечко.
Його правління у період з 980 по 1015 рік вважається початком розквіту Київської Русі, а самого князя вважають одним із найяскравіших політичних діячів Європи того часу.
Володимир зосередив у своїх руках неподільну владу, впровадивши новий підхід в управлінні державою, провівши адміністративну реформу. Його стараннями укріплено кордони Київської Русі, що сприяло зміцненню держави та підвищенню її статусу.
Князь Володимир Святославич став першим з київських князів, який почав карбувати власні гроші, а зображений на них знак “тризуб” став у XX столітті гербом України.
Українська княгиня, дочка Великого князя київського Ярослава Мудрого, вважається однією з найвидатніших жінок середньовіччя, яка прославила Україну на всю Європу.
Освічена і розумна Анна, яка володіла п’ятьма мовами, стала не просто черговою дружиною французького короля Генріха I й матір’ю майбутнього короля Філіпа I, а й помітною політичною фігурою того часу.
Королева Анна впливала на зовнішню і внутрішню політику Франції, входила до складу королівської ради, опікувалася церквами й монастирями, була єдиною жінкою, яка листувалася з Папою Римським Миколаєм II.
У історії Європи Анна Ярославна залишилася і як прабабка майже 30 французьких королів.
Гетьман Війська Запорозького, борець за незалежність українського народу і засновник першої в історії української держави — Гетьманщини, Богдан Хмельницький, при народженні мав ім’я Зіновій.
Він був дуже освіченою людиною, володів латинською, французькою та турецькою мовами. Хоча здобув освіту у єзуїтському навчальному закладі, майбутній гетьман лишався вірним православ’ю.
Богдан Хмельницький прославився як талановитий полководець, видатний реформатор і засновник української державності. Роки правління легендарного гетьмана принесли Україні не лише внутрішньополітичну міць, а й визнання на міжнародній арені.
Григорій Сковорода, видатний український філософ, богослов, поет, педагог і перекладач, вважається однією з найцікавіших постатей в історії українського духу. Він надзвичайно цінував особисту фізичну і духовну свободу і навіть не вклонявся цариці.
Свої філософські трактати він присвячував переважно етиці, а головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Містик-мандрівник усе життя був незалежним і вільним, відомо, що він міг передбачати долю і знав точну дату своєї смерті.
“Світ ловив мене, та не спіймав…” — такі слова викарбувані на могилі “українського Сократа”.
Тарас Григорович Шевченко, національна гордість України, був людиною з універсальними талантами й інтересами. Як колишній кріпак, він став визнаним поетом, прозаїком, драматургом, художником, політичним і громадським діячем ще при житті.
Однак найбільше Шевченко мріяв про те, щоб його країна стала незалежною суверенною державою, де шануватимуться мова, культура та історія, а народ буде єдиним у своїх вчинках і помислах. “Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжку хвилину За неї Господа моліть”.
Сьогодні твори Шевченка є одними з найбільш видаваних у світі, його вірші перекладені більш ніж ста мовами світу, включаючи навіть есперанто. Один із 300 кратерів Меркурія названий на честь Тараса Григоровича, а пам’ятники українському генію височіють у 35 країнах, кількість яких перевищує 1400.
Микола Гоголь, класик світової літератури, народився на Полтавщині й писав свої твори російською мовою, але вдалося закохати в Україну сотні мільйонів читачів по всьому світу. Ніхто, до і після Гоголя, так переконливо та яскраво не розповідав про українське життя.
Попри те, що багато творів письменника пов’язані з Петербургом, у його творчості відведено значне місце українській дійсності, традиціям, фольклору та історії.
У листах матері, яка проживала в українському селі, Гоголь просив розповісти про невідомі йому традиції, обряди та звичаї рідного народу, які згодом активно використовував у своїй творчості у Петербурзі.
Такі відомі твори автора, як “Тарас Бульба”, “Миргород” та “Вечори на хуторі біля Диканьки”, перекладено майже на всі мови світу. Майже два століття світ пізнає нашу країну, самобутній характер і душу українського народу через творчість великого письменника з українським корінням.
За чотири десятиліття творчої діяльності Франко видав одинадцять поетичних збірок, понад сто оповідань, дев’ять повістей та понад десять драматичних творів. Він став першим професійним українським письменником, який не мав державної посади й заробляв виключно на своєму письмі.
Іван Франко пережив три арешти, після другого з яких (1880 року) ледь не помер від голоду, але не відступився від своїх поглядів. Через десять років він став співзасновником першої української політичної партії, Русько-Української радикальної партії, а у 1898 році — її першим головою.
Франко був плідним публіцистом, автором понад двох тисяч публікацій. Як етнограф, він систематизував величезний обсяг фольклору, а також опублікував низку найважливіших праць з теорії літератури, історії, економіки України та філософії.
Володимир Вернадський першим став президентом української Академії наук (УАН), заснованої у 1918 році в Києві за гетьмана Павла Скоропадського. Протягом трьох років він очолював УАН. За цей період було створено ключові інституції академії та наукову бібліотеку — найбільшу на території нинішньої України.
Вернадський організовував безліч геологічних експедицій — від Уралу до півдня України — з метою вивчення природних ресурсів. Він був першим у російській імперії, хто звернув увагу на необхідність досліджень радіоактивних мінералів, тому його вважають ідеологом і засновником атомної енергетики України й росії.
Володимира Вернадського називають ученим-пророком, оскільки його ідеї випередили свій час. Однією з найбільш значущих ідей Вернадського є вчення про біосферу як цілісну природну систему, а також про ноосферу — сферу впливу людського розуму на навколишній світ.
Сучасники обожнювали Лесю Українку за її палке прагнення до життя, а її творчість залишилася непереможною спадщиною для нащадків. Поетеса, якій випала лише 42-річна доля, збагатила українську поезію абсолютною майстерністю форми, різноманітністю загальнолюдських тем та безліччю віршованих жанрів.
Її драматичні поеми, такі як “Камінний господар”, “Одержима”, “Кассандра” та інші, продовжують залишатися на сценах театрів, а знаменита драма-феєрія “Лісова пісня” стала справжньою класикою української літератури.
Леся Українка — єдина жінка в українській культурі, яка здобула мистецьку відправну точку перекладу одного з найвидатніших творів людства — Рігвед. Крім того, вона перекладала твори Генріха Гейне, Адама Міцкевича, Віктора Гюго та Гомера.
Попри тяжку хворобу, кістковий туберкульоз, ніжна жінка відзначалася неймовірною працездатністю і духовною міцністю, що стало одним із головних мотивів її лірики.
Сама Леся Українка передала через уста Мавки з “Лісової пісні” таку думку про себе: “Ні! Я жива, я буду жити вічно. В моєму серці те, що не вмирає…”.
Походженням з роду запорізьких козаків, Іван Піддубний прославив своїх предків на всій планеті. Билинний герой, відомий борець, силач (який згинає залізні прути та несе на плечах естраду з піаніно і танцюристами), “чемпіон чемпіонів”, завжди був у серці українцем з великої літери.
Ім’я Івана Піддубного стало символом непереможної сили, унікальної могутності та блискучої майстерності. Протягом 40 років силач із Полтавщини провів близько двох тисяч поєдинків, вигравши абсолютну більшість з них.
Він виділявся серед інших борців блискавичними рефлексами, чудовою координацією рухів і неймовірною силою. Виступав у 100 містах російської імперії та у 50 країнах.
Коли його запитували про секрет перемог, Піддубний відповідав: “Виходячи на арену, я молився за Україну. Тому й перемагав”.
Ще за життя Соломія Крушельницька отримала титул видатної співачки світу. Її оперні виступи захоплювали глядачів у великій кількості європейських міст, і їй було надано звання “вагнерівської примадонни 20 століття”.
Співати на одній сцені з цією уродженкою невеликого українського села вважали за велику честь найвидатніші виконавці 20 століття. У 1904 році саме Крушельницька врятувала знамениту оперу Мадам Баттерфляй Джакомо Пуччіні — після дебютного провалу на сцені композитор довірив українській співачці головну партію.
З другого разу твір здобув великий успіх і з того часу не зникає зі світових сцен. Знайомі композитора розповідали, що єдиним портретом в робочому кабінеті Пуччіні було зображення української співачки.
Українську колядку “Щедрик”, відому також як “Carol of the Bells”, впізнають і співають на Різдво на всіх континентах світу. Сьогодні існує понад 1000 варіантів цієї популярної пісні. Мелодія “Щедрика” складається з 4 нот, а слова пісні мають язичницьке коріння – з часів, коли Новий Рік святкували навесні.
Загалом, музична спадщина Миколи Леонтовича складає біля 150 творів. Він видав дві “Збірки пісень з Поділля” у власному аранжуванні.
У 1917 році зі становленням УНР Леонтович перебирається в Київ. Тут він створює свої перші симфонічні твори, починає писати оперу “На русалчин Великдень”. Але після приходу до влади більшовиків повертається на рідну Вінничину — у Тульчин, де засновує музичну школу.
У 1921 році його життя трагічно обривається: чекіст, який попросився переночувати у Леонтовича, пограбував і застрелив господаря. Ім’я вбивці композитора, завдяки відкриттю архівів, світ дізнався лише у 1990-х роках.
У власних автобіографічних записках Казимир Малевич, визначний художник-авангардист і видатний діяч українського авангарду, який став засновником супрематизму і одним з фундаторів кубофутуризму, педагогом, теоретиком мистецтва та автором відомого “Чорного квадрату”, заявляє про себе як про українця.
Він пише особисті листи і записки власноруч українською мовою, документує художньо жахливе явище Голодомору 30-х років в Україні, від якого загинуло від 4 до 10 мільйонів українців, не залишаючись до цієї трагедії байдужим.
Казимир Малевич народився в Києві, проте протягом усього життя акцентував увагу на тому, що його художнє бачення світу сформувалося в українському селі. Там він допомагав розмальовувати печі, мазати глиною підлоги, малювати візерунки на стінах. Ці прості домашні заняття стали для нього провідниками у велике мистецтво.
Видатний авіаконструктор українського походження, що працював у російській імперії та США, – Ігор Сікорський.
Він створив перший у світі чотирьохмоторний літак “Руський витязь” (1913 рік), а також важкий чотирьохмоторний бомбардувальник і пасажирський літак “Ілля Муромець” (1914), трансатлантичний гідроплан (1934), і серійний гелікоптер за одногвинтовою схемою (1942).
Переїхавши до США після того, як владу захопили більшовики, Сікорським було створено 17 базових типів літаків і 18 типів вертольотів. На вертольотах конструкції Сікорського вперше були здійснені перельоти через Атлантичний і Тихий океани.
У 1923 році він також заснував авіаційну компанію “Сікорський аероінжиніринг корпорейшн”.
Початок космічної ери людства нерозривно пов’язаний з ім’ям житомирця Сергія Корольова, який відкрив шлях науково-технічній революції, що перевернула світ протягом останніх десятиліть. Цей геній зробив можливими історичні досягнення, такі як перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос, перший вихід космонавта у відкритий космос, робота орбітальних станцій.
Однак його шлях до успіху був наповнений тернистими випробуваннями: він відбув строк у сталінських таборах за сфабрикованою справою, втративши 8 років, усе майно (вирок був з конфіскацією) і навіть всі зуби, що підірвало його здоров’я.
У таборі Корольов працював над конструюванням літаків за хліб і баланду під керівництвом іншого талановитого в’язня — авіаконструктора Туполєва. Навіть після запуску Гагаріна історія не згадувала про Корольова, а його ім’я тримали в таємниці.
Офіційно реабілітованого Корольова у 1957 році, але публічна слава, що впала на радянських космонавтів, не дісталася тому, кого вважали батьком радянської космонавтики.
Ім’я Амосова вже стало прозивним, а пам’ять про великого доктора — невід’ємною частиною української історії. Протягом багатьох років праці Микола Амосов врятував не одне життя, але ще більше — він винайшов унікальну технологію, яка продовжує рятувати людей й сьогодні.
Не всі знають, що Амосов був також талановитим винахідником, автором численних книг і філософом. Він здійснив перше в СРСР протезування мітрального клапана серця, провів перші в Україні операції при пороках серця, і став першим у світі, хто розробив та впровадив антитромботичні протези серцевих клапанів.
Амосов — найбільш визнаний у світі український вчений. Його праці в галузі кардіохірургії, біокібернетики та лікування туберкульозу були перевидані багато разів на Заході, а також у США та Японії.
Борис Патон – одноліток Національної академії наук України, яку він беззмінно очолював майже 60 років. Гетьман Павло Скоропадський заснував академію у листопаді 1918 року, тоді ж і народився Борис Євгенович.
У 2018 році Патон та НАНУ святкували своє сторіччя. До речі, свого часу Борису Патону пропонували очолити Академію наук СРСР у Москві, але він відмовився. Вчений був переконаний, що має працювати саме у Києві.
Серед революційних технологій, створених за його участю, — автоматичне зварювання під флюсом, що дозволило створити легендарний танк Т-34, електрошлакове зварювання, яке здійснила переворот у металургії та машинобудуванні, перше застосування зварювання у відкритому космосі, а також зварювання живих тканин.
Остання новація була створена вже в незалежній Україні і здобула світове визнання як безпрецедентно дієвий метод у хірургії.
Досягнення легендарного футболіста і тренера Валерія Лобановського відомі не лише футбольним фанатам. Як гравець, він був багаторазовим чемпіоном і володарем Кубка СРСР, а також срібним призером континентальної першості.
У ролі наставника він привів збірну СРСР, де кістяк складали українські футболісти, до звання віце-чемпіонів Європи. З Динамо Києвом він двічі виграв Кубок володарів кубків (1975, 1986) і Суперкубок УЄФА (1975), а збірна СРСР на чолі з українським тренером здобула “срібло” чемпіонату Європи-1988.
У незалежній Україні Лобановський вивів Динамо Київ на пік форми. Під його керівництвом команда досягла нових висот, вийшовши до півфіналу Ліги чемпіонів у 1999 році та перегравши мадридський “Реал”. Збірна України також досягла успіху під його керівництвом, пробившись до плей-офф відбіркового турніру на Чемпіонат світу 2002 року.
Крім того, Валерій Лобановський вніс значний внесок у розвиток методів тренування, повністю змінивши застарілий підхід до навчально-тренувального процесу. Його інновації були визнані всесвітньо, і у 2013 році він увійшов у десятку найкращих тренерів в історії футболу за версією авторитетного видання World Soccer.
Квітка Цісик, американська оперна і блюзова співачка, стала надзвичайно популярною завдяки своєму унікальному голосу, який заворожував мільйони слухачів. Народилася вона в родині українських емігрантів, які в 1949 році потрапили до США, уникнувши переслідувань у Європі.
Володимир Цісик, відомий український скрипаль, спонукав доньку до мистецтва вже з дитинства. Хоча вона почала свою музичну кар’єру як скрипалька, але згодом виявила винятковий талант до співу. Її голос став визнаним як один із найбільш впізнаваних у США, а виконання пісні “Ти осяюєш моє життя” принесло їй навіть Оскар у 1978 році.
Хоча вона не часто відвідувала свою батьківщину, Україну, але завжди зберігала глибоке почуття до своїх коренів і співала про Україну з великою любов’ю та палкою душею. Її бажання, щоб українці почули її голос, здійснилося, і вона залишила незабутні сліди в світовій музичній історії.
Іван Марчук, відомий народний художник України, є яскравим представником світового мистецтва. Він став винахідником власного художнього стилю і отримав визнання не лише в Україні, а й у світі.
Почавши малювати ще у дитинстві, в умовах обмеженості матеріалів виявив свій талант та експериментував з тим, що мав під рукою. Навіть у таких складних умовах він зумів розвинути свій потенціал та зрозуміти своє покликання у мистецтві.
Емігрувавши з СРСР у кінці 1980-х років, Іван Степанович пройшов шлях через кілька країн, таких як Австралія, Канада і США, де здобув світове визнання як художник. Навіть за кордоном він залишався вірним своєму мистецтву, не забуваючи про свої коріння.
Повернувшись до України у 2011 році, Марчук продовжив творити і вносити вагомий внесок у світове мистецтво. Його вміння і талант зайняти заслужене місце серед найвидатніших митців сучасності, а також включення до рейтингу “100 найвизначніших геніїв сучасності” свідчать про його величезний вплив у сфері мистецтва.