Мама Лесі Українки: ТОП-10 фактів про аристократку з Гадяча Олену Пчілку

Мало хто знає, що Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократки з міста Гадяч на Полтавщині. Вона була рідною сестрою славетного професора Михайла Драгоманова та дружиною впливового юриста, статського радника Петра Косача. Ольга Петрівна була матір’ю шістьох дітей, серед яких Леся була аж п’ятою за рахунком.

MyPoltava.info зібрали десять цікавих фактів про першу жінку-академіка, першу жінку-націоналістку, модницю і феміністку Олену Пчілку.

Її чоловік пішов у декретну відпустку

Після народження Лесі, Ольга Петрівна погано почувалася, і лікарі рекомендували їй відпочинок на курорті. Вона вирушила туди, залишивши свого чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально взяв відпустку на службі, адже він, серед іншого, працював головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.

Була жінкою-піонеркою в багатьох сферах

Ольга Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доньку. Вона була поважана не лише як господиня великої зразкової сім’ї, а й за свою публіцистику та майстерність у перекладацтві. Вона адаптувала світову класику, починаючи від Овідія й закінчуючи Гюго, і написала чимало літературно-критичних статей про видатних українських письменників, таких як Старицький, Гребінка, Лисенко.

Її збірку віршів «Думки-мережанки» цитувала вся тодішня творча еліта, а її прогресивні погляди захоплювали не лише жінок, а й чоловіків.

Читайте також: Місто Гадяч: скіфи, козацтво та Драгоманов

Запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок

Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні й пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком, і так виходила не лише до гостей свого дому, а й серед людей – на справи, заходи, зустрічі. Це було справжнім викликом в часи русифікації та заборони усього українського.

Стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту

Першою, хто впорядкувала і видавала книжку про особливості та види українських розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок, була Олена Пчілка. Вона загалом була закохана в етнографію, записувала пісні, обряди, народні звичаї. Найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком і дітьми в Новоград-Волинському (нині Звягель).

Дослідження Пчілки «Українське селянське малювання на стінах» стало повноцінною науковою роботою.

Видала перший феміністичний альманах «Перший вінок» 

Ольга Петрівна разом з подругою Наталією Кобринською заснувала альманах у Львові, де надавала можливість видатним жінкам того часу, включаючи письменниць та активісток, друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. У цьому альманасі Олена Пчілка також публікувала свої феміністичні оповідання.

Олена Пчілка створила три феміністичні твори: «Товаришки», «За правдою», «Світло добра і любові».

Читайте також: ТОП-5 знакових письменників й поетів Полтавщини

Модернізувала й реформувала українську мову

Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать такі зараз звичні, а колись неіснуючі слова, як «палкий», «променистий».

Була видавцем патріотичного журналу «Рідний Край»

За власний кошт Ольга Петрівна видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. Під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії у 1920 році Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.

Через націоналістичні виступи її навіть хотіли заарештувати, але відпустили за умови виїзду з міста.

Перша жінка-борець за українську мову

Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації, навіть не віддавала своїх дітей до російськомовних шкіл, вчила їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською мовою, не зважаючи на царську заборону і ризик арешту.

Вона була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра, щоб домогтися скасування заборони друкувати книжки й викладати українською в школах.

Читайте також: У серці історії: музей-садиба Івана Котляревського в Полтаві

Стала першою жінкою-академіком

З 1925 року Ольга Петрівна стала членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Вона працювала в різних наукових комісіях аж до своєї смерті у 1930 році. Фактично, її статус академіка і поважний вік врятували Олену Пчілку від репресій за її антибільшовицькі погляди. Навіть коли до неї, вже в вісімдесятирічному віці, прийшли чекісти з ордером на арешт, вони просто зжалилися і залишили її вдома.

Померла на руках однієї з доньок

Ця донька, Ольга Косач-Кривинюк, в роки війни вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон. Завдяки цьому, ми маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах – видатну українку Олену Пчілку.