Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

19:45  |  11.03.2024
Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

Місто Лубни і його історія — це непересічна подорож у часі, де кожен віковий період відображається у відблисках минулого на його сучасній картині. Від давніх часів, коли перші поселення виникали на цих землях, до сучасності, коли Лубни перетворилися на сучасне місто, кожна сторінка історії міста розкриває його неповторний характер та важливий внесок у культурний і промисловий розвиток регіону.

MyPoltava.info пропонує вам трохи зануритися в історію славного козацького міста.

Історія Лубенщини налічує тисячоліття, і ця місцевість багата на археологічні знахідки та пам’ятки ранньої історії людства. Заселення цих земель відбувалося вже з палеоліту, і давні люди тут залишили свої сліди.

Назва міста Лубни, ймовірно, походить від заняття його мешканців — виготовлення луб’яних витворів. Засновані Лубни у 988 році як фортеця для захисту південних кордонів Київської Русі від нападів степових завойовників. Це свідчить про важливе геостратегічне значення цієї місцевості для того часу.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

Протягом історії Лубни переживали багато перипетій, включаючи напади половців і монголо-татарських воєн, а також період володіння князями Вишневецькими. З моменту отримання магдебурзького права і розвитку міського самоврядування Лубни почали активно розвиватися як торговельний і ремісничий центр.

Назви деяких вулиць та інші артефакти з того часу ще й донині зберігаються у Лубнах, що свідчить про багату історію цього міста.

Лубни були свідками багатьох історичних подій і повстань, які свідчать про активну участь місцевого населення у боротьбі за свої права та волю.

Урочище Солониця, де відбулася кривава битва у 1596 році, стало місцем одного з перших виступів українського народу за волю під проводом Северина Наливайка. Ця подія відображає тяжке становище українського народу та його бажання боротися за власні права та незалежність.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

У 30-ті роки XVII століття територією Посулля прокотилася хвиля селянсько-козацьких повстань під проводом різних лідерів, таких як Острянин, Гуна, Кизима, Кизименко, Скидан та інші. Ці повстання були реакцією на соціальну та економічну нерівність того часу та прагнення селян та козаків до політичної самостійності.

За часів Богдана Хмельницького Лубни стали центром Лубенського козацького полку, що підкреслює їхню важливу роль у козацькій історії та боротьбі за українську незалежність.

Участь Лубенського козацького полку в різних війнах і боротьбі за незалежність України є важливою частиною їхньої історії.

Читайте також: Історія Полтавщини: від давніх часів до сучасності

Під час Північної війни (1700-1721) Лубенські козаки взяли активну участь у боротьбі проти турецьких та татарських загарбників, які вдиралися на українські землі. Також значна частина козаків Лубенського полку, очолювана полковником Д. Зеленським, підтримала гетьмана Івана Мазепу під час його боротьби за незалежність України.

Герб міста Лубни, який з’явився ще в козацькі часи, відображає цінності та символіку того часу. На голубому фоні герба розміщено руку, яка тримає полковницьку булаву-пернач, що символізує владу та військову силу Лубенського полку. Цей герб відзначає історичне значення міста та його роль у козацькій історії України.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

Історія Лубенського монастиря, а також розвиток церковного та культурного життя міста Лубни, свідчать про багату духовну та історичну спадщину цієї місцевості.

Заснований за фінансової підтримки Раїни Вишневецької у 1619 році Лубенський (Мгарський) Спасо-преображенський монастир став важливим центром духовного життя регіону. У ньому був захований константинопольський патріарх Афанасій Пателарій та митрополит Й. Нелюбович-Тукальський, який підтримував ідеї незалежності України.

Наприкінці XVII століття в Лубнах діяла Троїцька церква, а також був активний католицький бернардинський монастир. Важливим етапом у розвитку медицини стало заснування першої в Україні польової запасної аптеки в Лубнах у 1707 році за указом Петра I. Також цікавою деталлю є те, що в кінці XVIII – на початку XIX століття Лубни відомі своєю культурою вирощування лікарських рослин та траволікуванням, що практикували як ченці Мгарського монастиря, так і ченці бернардинського монастиря.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

Після заснування різноманітних освітніх та культурних установ, таких як лікарня, гімназії та школи, Лубни стали важливим освітнім та культурним центром на Полтавщині. В 1905 році зусилля братів Шеметів у заснуванні газети “Хлібороб” та проголошенні “Лубенської республіки” відображають активну участь міста у суспільно-політичному житті.

У 1870-х роках Лубенська чоловіча гімназія стала місцем відкриття музейної кімнати завдяки українському археологу та краєзнавцю Федору Івановичу Камінському. Він відомий своїми розкопками Гінцівської стоянки доби палеоліту, які стали важливим кроком у вивченні археологічних пам’яток кам’яної доби на території Східної Європи.

Читайте також: Від Полтави до Миргорода: пам’ятки та визначні місця Полтавської області

У 1885 році Катерина Миколаївна Скаржинська відкрила один із перших приватних музеїв в Україні у селищі Круглик під Лубнами.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

У 1917 році у Лубнах була створена Українська демократично-хліборобська партія, що була однією з перших українських Рад робітничих депутатів.

У 1920-30-ті роки місто Лубни швидко розвивалося, особливо у сфері промисловості. Тут успішно функціонували верстатобудівні заводи “Комунар” і “Комсомолець”, а також підприємства текстильної та деревообробної промисловості, а також завод ефірних олій. У місті була пущена в хід міська електростанція. З 1923 року Лубни стали районним центром і центром Лубенської округи.

У цей період також було створено літературне об’єднання при газеті “Червона Лубенщина”, одне з найстаріших в Україні. Але ці ж роки були також відзначені гіркою печаттю Голодомору і політичних репресій.

Під час німецької окупації з 13 вересня 1941 року по 18 вересня 1943 року у Лубни стали місцем страшних злочинів. У місті було організовано концтабір, де страчували військовополонених і мирних мешканців. Лубни були визволені від нацистських загарбників в ніч з 18 на 19 вересня 1943 року.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

В історії Лубен зустрічаються багато відомих діячів науки, культури та мистецтва. Серед них український просвітник, філософ і поет Григорій Сковорода, фольклористи Микола Симонов (відомий як Номис) та Василь Милорадович, письменниця-мемуаристка Наталія Шеремет’єва (Долгорукaя), кавалерист-дівиця Надія Дурова, класик єврейської літератури Шолом-Алейхем, археологи Федір Камінський, Григорій Стеллецький, музейник і педагог Степан Кульжинський, композитор Борис Підгорецький, письменники Людмила Яновська, Володимир Леонтович, Ганна Орлова, Пантелеймон Капельгородський, Василь Барка, Павло Артеменко, Олександр Донченко, Василь Безорудько, Євген Наумов, Ніна Хоменко, Петро Лубенський, Василь Малик, чемпіонка світу з шахів Людмила Руденко, академік, доктор медичних наук Анатолій Ромоданов, краєзнавець Борис Ванцак, художник Валентин Семенюта та багато інших.

Щодо археологічних пам’яток, вони також розповідають про історію Лубен. Наприклад, Лиса Гора є поселенням епохи бронзи та скіфського часу, Верхній Вал — місцем будівництва фортеці в часи Київської Русі, а Замкова гора містила резиденцію князів Вишневецьких у XVII столітті.

Дубовий гай, Жовтнева та Морозівська дачі, а також дендрологічний парк лісотехнічного коледжу прикрашають місто і створюють атмосферу затишку. Крім того, на вулицях Лубен знаходяться численні архітектурні пам’ятки, серед яких споруди колишніх установ, церкви та інші об’єкти, що додають місту неповторний характер і відображають його багату історію.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

Відкриття першого всеукраїнського меморіалу жертвам голодомору 1932-1933 років на Кургані скорботи у 1990 році відзначається важливим подією в історії України. Полтавщина, зі своїм найродючішим чорноземом у світі, зазнала особливих страждань від Голодомору. Меморіал, встановлений поруч з монастирем, нагадує нинішнім поколінням про страшну трагедію, яка забрала мільйони життів через голодну смерть.

Великий дзвін на Кургані скорботи є символом пам’яті про жертви голодомору. На ньому викарбуваний напис, який наголошує на масштабності цієї трагедії. Малим дзвонам, які прикріплені до нижнього краю великого дзвона, представлені області України, а також різні організації та установи, що символізує єдність у вшануванні пам’яті жертв Голодомору.

Читайте також: Зруйновані та перебудовані: втрачені пам’ятки Полтави

Курган скорботи також став місцем, де вшановують пам’ять лубенців — учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Це нагадує про внесок місцевих жителів, зокрема лубенців, у подолання наслідків ядерної катастрофи, коли вони віддавали своє життя для порятунку інших та нормалізації ситуації.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

На святкування 1000-ліття Лубен у 1988 році було встановлено два значущих пам’ятники, які стали окрасою центральних майданів міста. Пам’ятний знак на Володимирському майдані та пам’ятник давньоруському воїну-захиснику на Ярмарковій площі стали символами історії та відданості минулому Лубен.

Місто Лубни: від часів Київської Русі до сьогодення

Сьогодні Лубни — це сучасне промислове місто, яке має статус міста обласного підпорядкування з 1972 року. На підприємствах міста виробляються різноманітні продукти, включаючи лікарські препарати, верстати, техніку для сільського та лісового господарства, меблі та продукти харчування.

Лубни продовжують розвиватися, зберігаючи свою історичну спадщину та внесок у промисловий розвиток регіону.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter