Сьогодні ми можемо побачити лише на фото частину релігійних споруд, що колись існували у Полтаві. Багато з цих пам’яток були зруйновані, розібрані або перебудовані та призначені для інших цілей.
MyPoltava.info розповідає про зруйновані та перебудовані пам’ятки Полтави.
На початку XIX століття до Полтави прибули німецькі переселенці, переважно ремісники-сукнороби. Приблизно 30 сімей утворили німецьку колонію і жили відносно компактно. Тому вони спорудили першу кірху на території свого кварталу.
Коли громада набула трохи більше заможності, вони вирішили, що потребують власного особливого храму. Таким чином, вони звернулися до міської управи, яка подарувала їм землю — трикутний сквер. Збір коштів тривав досить довго, але вони змогли зібрати необхідну суму і побудувати кірху.
Сьогодні це місце знаходиться на території Студентського парку поблизу педагогічного університету. Кірха була споруджена в неоготичному стилі та спроєктована архітектором Болеславом Михайловським. Спочатку люди замовили проєкт, а потім почали збирати кошти на будівництво. Однак пізніше виявилося, що зібраної суми недостатньо для реалізації першого проєкту.
Через десять років губернський архітектор Семен Григораш спростив проєкт, і тоді ж почали будівництво кірхи. За переказами, у будівлі навіть був невеликий орган, але документальних підтверджень цього немає.
У 30-х роках минулого сторіччя більшовики кірху розібрали, як й інші церкви.
У центрі Полтави була побудована будівля синагоги в останній чверті XIX століття. Усередині синагоги було дуже багато дорогих оздоблень — муровані сходи прикрашені золотом та різьбою, а вартість священних тор, майже становила половину вартості цієї будівлі.
Синагога була прикрашена великим сферичним куполом. За часів радянської влади, коли всі храми закривали, синагогу перетворили на клуб. Під час Другої світової війни будівлю теж зазнала значних пошкоджень.
Під час повоєнної реконструкції спочатку планували зберегти її як клуб, але потім вирішили використати для культурних заходів. Очевидно, що купол не відновлювали, оскільки у 40-50-ті роки XX століття купольна архітектура втратила свою актуальність.
У часи СРСР велику синагогу перебудували, і в цей час це приміщення використовується як обласна філармонія.
Раніше поруч знаходилася невелика синагога, яка працювала щодня. На відміну від Великої хоральної синагоги, до неї можна було звертатися у будь-який час. Нині на місці цієї маленької синагоги збудовано офісний центр. Крім того, на території обох будівель раніше функціонувала єврейська школа. Зараз це приміщення використовується як медичний коледж.
Читайте також: Духовна столиця України: храми, собори й церкви Полтави
Протягом 1852–1859 років був побудований костел на сучасній вулиці Стрітенській, ініціатива для будівництва якого належала родині вихідців із Франції. Будівлю виконано у стилі класицизму, і для оздоблення використали європейські архітектурні прийоми.
Це типова базиліка, яка була без купола. Вона прикрашена вхідним розвиненим портиком з колонами, що мають коринфські капітелі. Ряд вікон по бічних фасадах також були деталізовані та декоровані у стилі класицизму.
Костел існував понад 80 років. У 1936 році комуністична влада припинила його функціонування, а вже наступного року храм був зруйнований. Пізніше його фундамент використали для будівництва медичного училища.
Ця церква знаходилась на місці сучасного Полтавського апеляційного суду. Спочатку вона була зведена з дерева, але з 1782 по 1787 рік вона була перебудована з каменю в стилі, схожому на Воскресенську церкву у Полтаві. Український археолог Михайло Рудинський зауважував: “Воскресенська церква так припала до душі полтавцям, що і Стрітенську побудували за її подобою”.
Інформації про цю церкву збереглося небагато. У XVII столітті Стрітенська церква стояла поблизу оборонних споруд полтавської фортеці, на території цвинтаря. Вона була зведена для відспівування людей, яких поховали за межами міста. Церква існувала до радянських часів. У 1937–1938 роках її зруйнували.
Протягом 1859–1870 років на місці сучасного центрального ринку була збудована Преображенська церква. Її спорудили для тих, хто прибував сюди для торгівлі, оскільки поруч з’явився ярмарок. Гроші на будівництво збирали меценати. Сама церква була побудована у стилі еклектики з п’ятьма куполами, які мали незвичну форму — вертикальні наметові дахи. Також біля церкви функціонувала парафіяльна школа.
Храм існував до 1930-х років XX століття, коли радянська влада зруйнувала дзвіницю і куполи. Пізніше частково відбудували церкву. У 1950-х роках вона припинила свою діяльність, а через 10 років її підірвали.
[…] […]