Такий бізнес, як сімейна ферма в чомусь новий як для України, так і в цілому для регіону. За роки радянської влади нас всіх привчили до великих господарств і відповідно відсутності будь-якої маленької, сімейної приватної власності. І навіть попри те що вже давно немає ні СРСР ні тієї системи, вона все ще дає про себе знати. Тим не менш, завдяки іноземним донорам ситуація все ж виправляється.
На Полтавщині працює понад тисяча сімейних молочних ферм, де утримують від трьох і більше корів .Станом на сьогодні, як би це дивно не звучало, це одна із найперспективніших форм виробництва молока в регіоні. Проте через вимоги, пов’язані з підготовкою до вступу України в ЄС та Всесвітню організацію торгівлі (хоча вони тимчасово призупинені через воєнний стан), молоко від господарств із 1–2 коровами не рекомендують переробляти для молочних продуктів. Таке молоко радять використовувати для власних потреб, а для реалізації на ринку можуть запровадити обмеження.
Щоб відповідати сучасним стандартам, доводиться “крутитися”. Вже існуючі і нові сімейні ферми переходять на нові технології: доїльні апарати, холодильні установки, мінімізація контакту молока з повітрям. Так вдається отримувати молоко вищого гатунку, яке можна збувати по вищий ціні і відповідно отримувати додаткові кошти на подальший розвиток.
Окрім корів та іншої великої рогатої худоби, на Полтавщині активно розводять інші види тварин: зокрема, тут налічується більше 300 тисяч свиней, 5 мільйонів голів різнородної птиці, 40 тисяч овець і півтори тисячі коней. Як бачите, у нас кожної тварі не те шо по парі, а по тисячам пар. Так що не тільки гончарством багата Полтавщина!
Сімейні ферми на Полтавщині активно модернізуються завдяки підтримці міжнародних проєктів. Наприклад, у селі Бутенки Кобеляцького району родина Владислава та Катерини Скрильників змогла створити оновлену ферму в рамках співпраці з благодійним фондом “Добробут громад”. Подружжя вирішило використати свої земельні паї та наділи родичів, щоб зайнятися молочним скотарством, і нині утримує кілька десятків корів.
Класичні методи ведення господарства вже ледь дозволяли втримуватись “на стабільному рівні”на плаву” і боротись за виживання на ринку, тож нові технології допомогли зробити справжній ривок до успіху. Ферму обладнали сучасними системами вентиляції, напування худоби, освітлення, а також доїльною установкою й танком-охолоджувачем. За оцінками фахівців, покращення умов утримання тварин підвищує їхню продуктивність на 15–25%.
Подібні зміни впроваджують і в інших господарствах. Ферми родин Сергієнко, Шаповаленко та Жванко також отримали підтримку: автоматичні системи поїння, вентиляцію, освітлення, навіть спеціальні гумові килимочки, щоб тваринам було більш комфортно. Перш за все, це підвищує якість молока, а відповідно – і доходи власників.
Окрім цього, це спрощує і роботу людей-працівників, вони витрачають менше часу, а відповідно мають більше вільного часу і не проводять в стайнях більшу частину дня. А погодьтесь, як би ви тварин не любили, а перебувати в стайні по кілька годин на день не дуже приємна справа.
В подальшому планується тільки поступово збільшувати поголів’я та розвиватись. Однак не тільки власне традиційним сільським господарством відомі сімейні ферми. Бувають серед них і такі, де можна познайомитись з тваринами ближче, а також спробувати щось нове. Про це детальніше поговоримо далі.
Наприклад, у селі Тахтаулове, на території готельно-ресторанного комплексу “Провінція” (вул. Зіньківська, 3А), працює “Бабусин дворик” — місце, куди можна приїхати з родиною, щоб познайомитися з тваринами. Тут живуть страуси, камерунські кози, віслюки, поні, кенгуру, єноти, лебеді, качки та інші птахи. Відвідувачі можуть погодувати тварин, а для тих, хто хоче дізнатися більше, є можливість замовити екскурсію з гідом, який поділиться цікавими фактами про чотирилапих і пернатих “мешканців” дворика.
“Бабусин дворик” відчинено цілий тиждень, але час роботи трохи відрізняється. Так, з понеділка по четвер з 08:00 до 18:00, а з п’ятниці по неділю — з 08:00 до 19:00. Вартість квитків доступна: для дорослих — 50 грн (у вихідні 60 грн), для дітей від 6 до 14 років — 40 грн, а малюкам до 6 років вхід безкоштовний. Для груп від 10 осіб діє знижка 10%. Якщо ви хочете поближче познайомитись з тваринами, але при цьому ви максимально далекі від села і господарства, то вам точно сюди. А якщо любите історичні садиби, то спробуйте відвідати музей-садибу Котляревського, там теж чимало цікавого.
Неподалік від Полтави, на території Новоселівської громади, працює унікальна сімейна ферма “Лісовий Равлик”, яка спеціалізується на вирощуванні равликів. За шість років родина довела цю справу від любительства до професіоналізму. При цьому вдалося подолати і додаткові негаразди, наприклад проблеми з коронавірусною пандемією. Додатковим викликом, звісно, стало повномасштабне вторгнення.
Сьогодні ферма пропонує цілий комплекс послуг: промислове вирощування равликів, підготовку напівфабрикатів для себе та численних ресторанів-партнерів, а також екскурсії, дегустації, навчання технологій равликового бізнесу інших (про користь равликів напишемо трохи нижче) та поради, як перетворити присадибну ділянку на сімейний бізнес.
На території ферми працює ресторан і своєрідна дегустаційна зала, де можна скуштувати страви з равликів і жаб’ячих лапок, приготовані за справжніми французькими рецептами.
Найвідоміша страва — ескарго, або равлики по-бургундські, які подають із двозубою вилочкою чи дерев’яною паличкою та пінцетом для утримання раковини. Власне саму “сировину” равликів витягають і їдять одразу, а соус, що залишається, потім добре смакує, якщо його спробувати з багетом. Равлики також добре поєднуються з артишоком, базиліком, картоплею чи спаржею, а до них часто подають біле сухе вино, хоча гості ферми нерідко обирають просеко чи червоне вино. Відчуйте себе як у Франції!
Поміж іншим, м’ясо равликів — це не лише делікатес, а й корисний продукт, багатий на вітаміни A, C, E, білки та мікроелементи. Його рекомендують для профілактики атеросклерозу та навіть як афродизіак (чоловіки, занотовуйте!). На фермі готують равликів різними способами: запікають із сиром чи пряним маслом, смажать, тушкують у білому вині, фарширують. Особливо смачними виходять равлики з начинкою: після варіння філейну частину повертають у раковину вже з соусом. Таким чином, сімейні господарства Полтавщини дуже різноманітні, тут ви можете і молока купити, і тварин погладити, і равликами поласувати. Вибір тільки за вами!
